Не завадило б згадати, що у всі часи багатство мови і ораторське мистецтво йшли поряд. У суспільстві, в якому зневажається істинне красномовство, панує риторика, ханжество слова і банальна базіканина (А. Чехов).
Україна дорога і близька моєму серцю. Я люблю її літературу, музику, прекрасні пісні, повні чаруючої мелодії. Я люблю український народ, який дав світові такого титана, як Тарас Шевченко (А. Чехов).
У Кизилкумах з давніх-давен і понині росте верблюжа колючка. А є ще перекотиполе... Так ось, корені колючки, простягнуті до води, досягають метрів сорока... Коли піднімаються бурі і гонять хмари піску, безкореневе перекотиполе мчиться під вітром, котиться по степу туди-сюди, а верблюжа колючка, ніби й нічого не сталося, завжди на звичному місці. Така сила кореня. І людині з юних літ погано, якщо в неї нема коренів. У кожної людини обов’язково повинні бути, крім батьків, чотири корені, як чотири матері: рідна земля, рідна історія, рідна культура, рідна мова. Коли любиш свій корінь, цінуєш його, — тоді розумієш біль і любов всіх і всього, проймаєшся таким же почуттям і до іншої культури, до іншої історії (М. Шаханов).
Якщо кожного громадянина нашої країни ми вважаємо людиною державною, то й мова кожного народу мусить охоронятися державою, захищатися від занепаду й зникнення (В. Яворівський).
Людина без національного заземлення — перекотиполе або й пил на вітрах історії... Лише людина, котра несе в собі історичний досвід народу, його духовну культуру, його мо-ральність і мову, але яка пам’ятає про те, що народ завше інтернаціональний, — тільки така людина здатна бути Особистістю (В.
Объяснение:
Объяснение:
Агрега́тний стан (від лат. aggregatum — з’єднане, сполучене) — стан речовини за певних умов, насамперед, температури та тиску. Згідно з термодинамічними уявленнями речовина може перебувати в трьох агрегатних станах: газуватому, рідкому та твердому. За дуже високих температур реалізується четвертий агрегатний стан — плазма. Крім чотирьох основних, є ще й інший агрегатний стан — нейтронний, Кварк-глюонна плазма, конденсат Бозе — Айнштайна.
Агрегатний стан визначається характером руху частинок (атомів і молекул) та їхньою взаємодією, а саме — співвідношенням між середньою енергією кінетичною і середньою енергією потенціальною притягання частинок (за модулем). Коли це співвідношення значно більше від одиниці, реалізується газуватий стан, у протилежному випадку — твердий (див. Тіло тверде). Рідкий стан характеризується приблизно рівними значеннями кінетичної і потенціальної енергій. У газуватому стані речовина не зберігає ані форми, ані об’єму. Її частинки упродовж великого проміжку часу рухаються без взаємодії. Між зіткненнями частинки речовини пролітають відстані, які в тисячі разів більші за розміри частинок. За нормальних умов середня довжина вільного пробігу молекул повітря становить близько 10-5 см, а за тиску 1,33.10–4 Па — уже 50 м. В’язкість (внутрішнє тертя), якою характеризується опір зміщенню між рухомими шарами, за нормальних умов для багатьох газів становить близько 2.105 Па·с, до того ж зі зростанням температури в’язкість газів збільшується.
У рідкому стані частинки перебувають на малих відстанях і через різке зростання сил притягання поводяться «осіло». Значну частину часу, коли коливаються навколо положення рівноваги (період коливання близько 10–12 c) і перескакують у нові положення (час «осілого» життя — близько 10–11 c), що зумовлює їхню плинність і здатність зберігати об’єм. У рідинах є близький порядок. В’язкість звичайних рідин становить близько 1 мПа·с (наприклад, у води), натомість в’язкість гліцеролу — 1,480 Па·с. Зі зростанням температури в’язкість рідин різко (експоненціально) зменшується. Гелій за дуже низьких температур переходить у надплинний стан (див. Надплинність). Тверді тіла, насамперед кристалічні, характеризуються значною впорядкованістю структури (далекий порядок), в якій частинки здійснюють невеликі за амплітудою коливання навколо положень рівноваги (вузлів кристалічних ґраток), стрибки в нові положення відбуваються надзвичайно рідко. Тому тверді тіла зберігають об’єм і форму. В’язкість твердих тіл вища за 1014 Па·с. Швидкості переміщення об’єму частинок у різних станах значно різняться. Порядки значень коефіцієнтів самодифузії (у м2/с) такі: газ — 10–5; рідина — 10–9; тверде тіло — 10–35. Переходи між агрегатними станами відбуваються за певних температур і тисків зі стрибкоподібною зміною густини, ентропії, вільної енергії тощо. Однак вони можуть бути й неперервними, що свідчить про певну умовність поділу речовин за агрегатним станом. Наприклад, перехід рідина — тверде тіло може здійснюватися через кілька стадій: аморфну, склувату, мікро-, полі- та монокристалічну. Деякі речовини за певних умов набувають стану рідких кристалів. У так званій потрійній точці речовини існують одночасно у трьох станах — термодинамічних фазах (для води потрійна точка — 273,16º і 609 Па
