При движении колеса по дороге без проскальзывания мгновенная скорость верхней точки колеса будет равна двойной скорости центра колеса.
Объяснение:
При движении колеса по дороге без проскальзывания мгновенная скорость точки соприкосновения колеса с землёй равна нулю (это мгновенный центр скоростей - МЦС)
Чем дальше точка от МЦС, тем больше её скорость. Поскольку расстояние от МЦС до верхней точки колеса в 2 раза больше, чем до центра колеса, то и скорость верхней точки в 2 раза больше скорости центра колеса.
Верхньоволзькі озера розташовані в Тверській області на північний захід від Селігеру довгим ланцюгом, витягнутим спочатку в меридіональному, а потім в широтному напрямку.
Через всю систему озер протікає Волга. У своїй середній частині система озер віддалена від Селігеру приблизно на 40 км, а на початку і в кінці наближається до нього на відстань до 10 км. Колись, ймовірно, та і інша водні системи становили єдине ціле[1].
Верхньоволзькі озера, як і озеро Селігер, мають безліч невеликих озер-супутників, що лежать вище за течією Волги і з'єднаних з ними річками або струмками. До них належать озера Малий і Великий Верхіти у витоку Волги, озера Стергут, Святе, Кленове, Лапіно, Хвошня, Істошня в околицях Стержу, озера Березуг, Вітбіно, Лопастиці, Осечно, Слаутіно на західному березі Вселуга. Деякі з них, наприклад озеро Вітбіно, розташовані у вузьких западинах і досягають значної глибини.
Примітки
