Объяснение:
Чи знаєте ви, що чайник, кавник, лійка – це не кухонні або городні приналежності, але ще і наочний побутовий приклад сполучених посудин.
Якщо ви згадаєте тему «сполучені посудини» з курсу фізики за сьомий клас, то зрозумієте, що окремі частини наведених вище ємностей, мають з’єднання, заповнені (або легко заповнювані) водою. А саме такі судини, що мають загальні, що з’єднують їх частини, наповнені рідиною, і називають сполученими. І якщо ви придивіться уважніше, то побачите, що рівень води в носику чайника або лійки завжди знаходиться на тому ж рівні, що і рівень води в основному відділенні. І якщо нахиляти чайник у різні сторони, то видно, як заспокоївшись, рівні води стають однаковими як у самому чайнику, так і в носику. Саме в цьому і полягає принцип сполучених посудин. І саме він допомагає нам виливати потрібну кількість води невеликою цівкою через носик чайника або лійки. У випадку з відром, наприклад, виливати тонкою цівкою було б набагато складніше.
Закон сполучених посудин у фізиці
Отже, закон сполучених посудин говорить:Причому, не має значення форма і розмір перетину судин. Це чітко видно на прикладі того ж чайника з носиком. Пояснюється цей закон досить Рідина спочиває, значить, тиск в обох судинах на однаковому рівні буде однаково. Щільність у рідини також однакова, так як рідина одна і та ж, значить і висоти рівнів рідини будуть однаковими. Якщо ми додамо рідину в одну із судин або змінимо його рівень, то тиск у ньому зміниться, і рідина буде перетікати в іншу посудину аж до моменту, поки сила тиску не зрівняється. Якщо ж ми наллємо в судини різні рідини з різною щільністю, наприклад, воду та олію, то рівні будуть відрізнятися. Причому, висота рідини з більшою щільністю буде менше висоти стовпа з меншою щільністю.
Измерения изучаются наукой метрологией.
В метрологии различают истинное и действительное значения физических величин.
Истинное значение — значение физической величины, которое идеальным образом отражает в качественном и количественном отношениях соответствующее свойство объекта. Определить путем измерения его невозможно.
Действительное значение — значение физической величины, найденное экспериментальным путем с требуемой точностью, позволяющей рассматривать его в качестве истинного значения.
Действительное значение отличается от истинного на величину погрешности. Существует достаточно широкая классификация погрешностей, которая включает:
- методическую — погрешность, вносимая методом измерения;
- инструментальную — вносимая применяемым инструментом измерения;
- субъективную (личную) — вносимая оператором
и другие погрешности.
В общем случае погрешности возникают из-за неидеальности измерительных механизмов. Для приведения в действие последних зачастую требуется определенная энергия, что воздействует на измеряемый объект, изменяя его свойства.
Таким образом, правильный выбор метода измерения и применяемых инструментов позволяет снизить погрешность и получить более точное значение измеряемой величины.
