Зморшки на мордочках багатьох кажанів допомагають їм орієнтуватися при польотах у темряві. Це відкриття зробила група вчених з університету Шаньдуня на чолі з професором Рольфом Мюллером.Більшість кажанів випускають звуки, які допомагають природній ехолокації, ротом. Однак багато хто з цих тварин — біля трьохсот видів, — використовують у таких випадках ніс. У цих мишей на мордочці є зморшкуваті борозни, про призначення яких учені довго думали, але так і не змогли одержати чіткого уявлення.Вчені провели тривимірне рентгенівське сканування цих структур у кажана Rhinolophus rouxi з роду підковоносів, а потім збудували модель взаємодії ультразвукових коливань зі складками навколо носа.Кажани випускають ультразвукові сигнали, частота яких починається від 60 кілогерців, швидко піднімається до 80 кілогерців і знову опускається до 60. Як показала комп'ютерна модель, борозни над носом відіграють роль резонаторів, посилюючи визначені частоти видаваного звуку.У результаті цього борозни також по-різному керують звуком: 60-кілогерцові коливання поширюються у вертикальному напрямку, тоді як 80-кілогерцові — прямо.Ця складна система борозен посилає звуки в різних напрямках, що допомагає кажанам орієнтуватися в складних умовах, наприклад, у густому лісі або при одночасному рішенні декількох завдань — переслідуванні жертви і уникнення перешкод.Однак на цьому дослідження Мюллера не закінчується. Вчений помітив також, що вушні раковини більшості кажанів мають цікаві особливості, які можуть діяти так само, як і зморшки біля носа. Дослідженню цих структур і буде присвячена подальша робота.
