Під час падіння променя світла на межу розділу двох середовищ промінь змінює свій напрям, залишаючись у даному середовищі, – це явище називається відбиванням світла.
Кут падіння – кут між променем, що падає, та перпендикуляром до відбиваючої поверхні, проведеним у точці падіння променя.
Кут відбивання – кут між відбитим променем та перпендикуляром до відбиваючої поверхні, проведеним у точці падіння променя.
Розрізняють дифузне (або розсіяне) і дзеркальне відбивання. Дзеркальна поверхня відбиває світло в цілком певному напрямку. При дифузному відбиванні світло розсіюється в усіх напрямках.
Закони відбивання:
– падаючий і відбитий промені лежать в одній площині з перпендикуляром, проведеним до відбиваючої поверхні в точці падіння;
– кут падіння дорівнює куту відбивання.
Хід променів при відбиванні світла має властивість оборотності: якщо точковий об’єкт і його зображення поміняти місцями, то хід променів при цьому не зміниться, зміниться лише їхній напрям.
Крім світла, властивість відбиватися від перешкод має і звук. Прикладом цього явища є луна, яку ми можемо чути в горах.
Объяснение:
Вещество находящееся в жидком агрегатном состоянии ( занимающем промежуточное положение между твёрдым и газообразным агрегатном состояниями ) называется жидкостью. Жидкость в отличие от твердых тел ; газов ( которые сохраняют объем и форму ; и не сохраняют объем и форму соответственно ) сохраняет объем но не сохраняет форму . Молекулы в жидкости находятся на довольно небольшом расстоянии относительно газов и на довольно большом расстоянии относительно твёрдых . Как мы уже раньше говорили жидкость занимающает промежуточное положение меж температурном промежуткеду твёрдым и газообразным агрегатном состояниями , поэтому тело может находиться в жидком агрегатном состоянии лишь в определённом температурном промежутке ( ведь если сильно нагреть тело оно из жидкости превратиться в газ , а если сильно остудить то примет твёрдое агрегатное состояние ( хотя в этом случае много чего зависит не только от температуры , а ещё и от давления ) )
