Очень важно! Почему в тёплый сухой день наше самочувствие лучше, чем в тёплый сырой день?

В связи с плохим настроением
В связи с пониженной относительной влажностью
В связи с пониженной абсолютной влажностью
В связи с повышенной относительной влажностью​

Юпі́тер — п'ята та найбільша планета Сонячної системи. Відстань Юпітера від Сонця змінюється в межах від 4,95 до 5,45 а. о. (740—814 млн км), середня відстань 5,203 а. о. (778 млн км). Разом із Сатурном, Ураном і Нептуном Юпітер класифікують як газового гіганта.

Юпітер більш ніж удвічі масивніший за всі інші планети разом узяті; він майже в 318 разів масивніший за Землю. Однак маса Юпітера недостатня, аби перетворитися на зорю, подібну до Сонця: для цього його маса мала б бути ще в 70—80 разів більшою. Тим не менш у надрах Юпітера відбуваються процеси з досить потужною енергетикою: теплове випромінювання планети, еквівалентне 4·1017 Вт, що приблизно вдвічі перевищує енергію, яку ця планета отримує від Сонця. Вірогідним джерелом такої енергії є гравітаційне стиснення.

Планета була відома людям з глибокої давнини, що знайшло своє відображення в міфології і релігійних віруваннях різних культур: месопотамської, вавилонської, грецької та інших. Сучасна назва Юпітера походить від імені давньоримського верховного бога-громовержця.

Низка атмосферних явищ на Юпітері — такі як шторми, блискавки, полярні сяйва, — мають масштаби, що на порядки перевершують земні. Примітним утворенням в атмосфері є Велика червона пляма — велетенський шторм, відомий ще з XVII століття.

Юпітер має 79 супутників, найбільші з яких — Іо, Європа, Ганімед і Каллісто — було відкрито 1610 року. Останні 12 було відкрито лише у 2018 році[3]. Дослідження Юпітера здійснюють за до наземних і орбітальних телескопів, з 1970-х років до планети було відправлено 8 міжпланетних апаратів НАСА: «Піонери», «Вояджери», «Галілео» та ін. У 2011 році було запущено автоматичну міжпланетну станцію Юнона (англ. Juno, також Jupiter Polar Orbiter, розроблена НАСА і Лабораторією реактивного руху), яка розпочала детальні дослідження Юпітера 4-го липня 2016 року.

Чтобы оха­рак­те­ри­зо­вать быст­ро­ту вы­пол­не­ния ра­бо­ты в фи­зи­ке ис­поль­зу­ет­ся ве­ли­чи­на, на­зы­ва­е­мая мощ­но­стью.

Мощ­но­стью на­зы­ва­ет­ся фи­зи­че­ская ве­ли­чи­на, рав­ная от­но­ше­нию ра­бо­ты ко вре­ме­ни ее вы­пол­не­ния.

Мощ­ность обо­зна­ча­ет­ся ла­тин­ской бук­вой N.

Еди­ни­цей из­ме­ре­ния мощ­но­сти я си­сте­ме СИ яв­ля­ет­ся ватт.

Один ватт – это мощ­ность, при ко­то­рой ра­бо­та в один джо­уль со­вер­ша­ет­ся за одну се­кун­ду.

Еди­ни­ца мощ­но­сти на­зва­на в честь ан­глий­ско­го уче­но­го, изоб­ре­та­те­ля па­ро­вой ма­ши­ны Джейм­са Уатта.

Мощ­ность равна про­из­ве­де­нию чис­лен­но­го зна­че­ния силы на ско­рость дви­же­ния тела в на­прав­ле­нии дей­ствия силы.