greennattea
18.07.2021 18:31

ДО ТЬ, БУДЬ ЛАСКА

1. Два когерентні джерела монохроматичного світла з довжиною хвилі 600 нм знаходяться на відстані 1 мм одне від одного і на однаковій відстані 3 м від екрана. Максимум освітленост гається в тих точках екрана, куди дві світлові хвилі приходять з різницею фаз

А) π/4;

Б) 2π/4;

В) 3π/4;

Г) 4π/4.

2. Точка A міститься на відрізку O1O2, що з’єднує два когерентні синфазні джерела світла з частотою 600 ТГц. Відстань від точки A до середини відрізка дорівнює 1,5 мкм. Якщо система перебуває в повітрі, у точц гається взаємне підсилення двох світлових хвиль. Відстань між найближчими інтерференційними максимумами становить

А) 250 нм;

Б) 400 нм;

В) 500 нм;

Г) 800 нм.

3. Дифракційна решітка має 100 штрихів на 1 мм. Відстань від решітки до екрана дорівнює 50 см. На решітку нормально падає біле світло.

А) Якщо збільшити період решітки, то відстань між максимумами першого порядку збільшиться;

Б) Якщо зменшити відстань від решітки до екрана, то відстань між максимумами першого порядку збільшиться;

В) Якщо збільшити відстань від решітки до екрана, то збільшиться кількість максимумів дифракції;

Г) Якщо збільшити період решітки, то збільшиться кількість максимумів дифракції.

4. Між двома плоскими горизонтальними скляними пластинками є тонкий повітряний зазор. Пластинки освітлює падаючий зверху вертикальний пучок червоного світла (довжина хвилі 760 нм). Верхню пластинку дуже повільно піднімають гаючи зверху, як змінюється освітленість її поверхні.

А) Освітленість поверхні верхньої пластинки періодично збільшується та зменшується.

Б) Якщо підняти верхню пластинку на 0,19 мкм, світла поверхня залишиться світлою.

В) Якщо підняти верхню пластинку на 0,76 мкм, світла поверхня стане темною.

Г) Зміни освітленості поверхні пояснюються дифракцією світла на тонкому повітряному зазорі.

5. На тонку прозору плівку нормально падає пучок монохроматичного світла з довжиною хвилі 480 нм. У міру збільшення товщини плівки гаються по черзі максимуми та мінімуми відбивання світла. Показник заломлення матеріалу плівки дорівнює 1,5. Позначте, які з поданих чотирьох тверджень правильні.

А) Дане явище пояснюється інтерференцією світла в плівці.

Б) Дане явище пояснюється дифракцією світла на плівці.

В) Один максимум відбивання змінюється іншим при збільшенні товщини плівки на 240 нм.

Г) Максимум відбивання змінюється мінімумом при збільшенні товщини плівки на 160 нм.

6. Світло, відбите від поверхні компакт-диска, є райдужним. Яким явищем це пояснюється?

А) дифракцією світла;

Б) дисперсією світла;

В) розсіюванням світла;

Г) поглинанням світла.

7. Світлова хвиля переходить iз вакууму в скло, показник заломлення якого складає 1,5. Як змінюється довжина світлової хвилі?

А) Збільшується в 3 рази;

Б) Збільшується в 1,5 разу;

В) Зменшується в 1,5 разу;

Г) Зменшується в 3 рази.

8. Дифракційна решітка має 100 штрихів на 1 мм. Відстань від решітки до екрана дорівнює 50 см. При освітленні решітки монохроматичним світлом з довжиною хвилі 500 нм відстань між максимумами 2-го порядку становить

А. 30 мм; Б. 15 мм; В. 20 мм; Г. 50 мм.

9. Дифракційна решітка, що має 100 штрихів на 1 мм освітлюється монохроматичним світлом. Визначте довжину хвилі, якщо , відстань від решітки до екрана 2 м, а відстань між спектрами 1-го порядку 20 см. Як зміниться відстань між спектрами 1-го порядку, якщо збільшити довжину хвилі в 1,5 разу?

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
sidletskiy
21.03.2022 04:58

Qп = 686 400Дж = 686,4кДж

Объяснение:

Первым делом надо найти, какое количество теплоты пойдет на нагрев кастрюли,

Q = c*m*(t₁-t₂)

Q₁ = 900Дж/кг℃ * 0,2 кг * (100℃-20℃) = 14400Дж

я думаю не надо объяснять, почему изначально температура кастрюли была 20℃, а потом 100℃.

Теперь найдем количество теплоты, которое пойдет на нагрев воды:

Q₂ = 4200Дж/кг℃ * 2кг * (100℃-20℃) = 672 000Дж

Теперь найдем Qп, просто сложить Q₁ и Q₂

Qп = 14400Дж + 672 000Дж = 686 400Дж

Ах, да, забыл уточнить, потерями теплоты я пренебрег

0,0(0 оценок)
Ответ:
jpjpjp
04.09.2020 05:19

На такой вопрос даже и не ответишь в двух словах.

Можно сформулировать второй закон Ньютона (F = ma) следующим образом: ускорение прямо пропорционально силе приложенной к телу и обратно пропорционально его массе. Часто этот закон можно  встретить в другой интерпретации: сила, действующая на тело, равна произведению его массы и ускорения.

Если его масса равна m и на него действует сила, равная F. (С математической точки зрения, из этой формулы можно находить любую из трех величин, если заданы две другие, но с ФИЗИЧЕСКОЙ точки зрения, второй закон Ньютона определяет именно УСКОРЕНИЕ через силу и массу.)

Но это если говорить о втором законе Ньютона. А если говорить о том, ОТКУДА БЕРУТСЯ СИЛЫ, действующие на тела, то ситуация сразу становится более сложной.

Величина силы МОЖЕТ зависеть от массы.

0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота