1.Предметом изучения Физики, являются общие законы природы. Это область естествознания, наука о материи, её свойствах и движении.
2.Познание окружающего мира И тех физических законов, которые им управляют.
3.Физические явления окружают нас все время. В каком-то смысле, всё, что мы видим - это физические явления :) Но, строго говоря, их делят на несколько видов:
· механические
· звуковые
· тепловые
· оптические
· электрические
· магнитные.
4.Вода — вещество, капля воды — физическое тело, алюминий — вещество, а алюминиевая ложка — физическое тело. Вещество — это один из видов материи.
5.Наблюдение, эксперимент и теоретическое осмысление.
6.Измерить физическую величину, значит сравнить ее с однородной физической величиной принятой за единицу.
7.Ценой деления прибора называют значение физической величины, приходящееся на наименьшее деление данного участка шкалы прибора.
8. Альтиметр. Для измерения высоты. Барометр. Измерение атмосферного давления.
9.Броуновское движение. Мелкие частицы (типа цветочной пыльцы), взвешенные в жидкости, испытывают беспорядочное хаотическое движение. Это движение проще всего объяснить тем фактом, что они постоянно испытывают соударения с еще более мелкими, хаотично движущимися, частицами.
Образование росы при охлаждении воздуха - проще всего объяснить, что молекулы воды начинают группироваться в более крупные образования - капельки росы. Молекулы.
10.Если в стакан с водой опустить полотенце, то молекулы воды поползут по нему вверх
Если отполировать два бруска свинца и сжать, то через пару лет образуется один брусок без признаков деления на два.
Если в темный ящик с дымом пропустить луч света, то видно, как частицы дыма (или пыли) хаотично движутся во все стороны под действием молекул воздуха.
11. Диффузия. Смешать сахар в кружке с чаем.
12. Молекулы неподвижны и образуют кристаллическую решётку.
13. Молекулы принимают форму сосуда, в котором они находятся. имеют объём, но не имеют форму
14. Молекулы движутся хаотично в пространстве.
Хочу спать.
Два когерентних світлових промені досягають деякої точки з різницею ходу 2 мкм. Що відбудеться в цій точці підсилення чи послаблення променів, якщо світло:
1) Червоного кольору (λ= 600 нм)
2) Фіолетового кольору (λ= 400 нм)
2. Відстань між двома когерентними джерелами монохроматичного світла S1 та S2 з довжиною хвилі λ= 500 нм, дорівнює 0,15 мм. Відстань від цих джерел до екрану дорівнює 4,8 м. Визначте різницю ходу хвиль, що приходять від цих джерел у точку С екрану, якщо відстань ОС дорівнює 16 мм. (О- центр екрану). Що буде відбуватися в точці С екрану- підсилення чи послаблення променів?
3. Різниця ходу хвиль від двох когерентних джерел в деякій точці простору 8,723 мкм. Який буде результат інтерференції у цій точці,якщо довжина хвилі буде:
1) λ= 671 нм
2) λ= 436 нм ?
4. Відстань на екрані між двома сусідніми максимумами освітленості 1,2 мм. Визначити довжину хвилі світла, що випромінюється когерентними джерелами S1 та S2, якщо ОС=2 м, S1 S2=1мм.
5. Вода освітлена червоним світлом , для якого довжина хвилі в повітрі дорівнює 0,7 мкм. Якою буде довжина хвилі у воді? Який колір побачить людина,відкривши очі під водою?
6. Скільки довжин хвиль монохроматичного світла з частотою 5·1014 Гц поміститься на відрізку 1,2 мм : у вакуумі;склі; воді?
