Кі́лькість речови́ни — фізична величина, що характеризує кількість специфічних однотипних структурних одиниць-елементів (частинок), з котрих складається речовина. Під структурними одиницями розуміються будь-які частинки, з яких складається речовина (атоми, молекули, іони, електрони, протони, нейтрони або будь-які інші частинки).
В міжнародній системі одиниць СІ кількість речовини поряд з масою (яка теж фактично корелює з кількістю частинок) належить до основних одиниць окремого типу[2]. Таким чином, кількість речовини в системі СІ не може бути виражена через інші базові одиниці. Одиниця кількості речовини називається моль. 1 моль — це кількість речовини, що містить 6.02214076×1023 (Число Авогадро) структурних формульних одиниць — реальних часток, таких як атоми, молекули, йони, електрони або протони (це визначення[3] було прийнято в листопаді 2018 року[4]; старе визначення виходило з кількості атомів у 12 грамах ізотопу вуглецю-12 —
12
6
C).
Причина — неравномерное расширение стекла. Горячая вода, налитая в стакан, прогревает его стенки не сразу: сначала нагревается внутренний слой стенок, в то время как наружный не успевает еще нагреться. Нагретый внутренний слой тотчас же расширяется, наружный же остается пока неизменным и испытывает, следовательно, сильный напор изнутри. Происходит разрыв - стекло лопается.
Чем толще стекло, тем вероятнее то что он лопнет, ну и неравномерность стекла тоже играет очень большую роль. Чем тоньше стекло, тем быстрее оно прогревается до температуры внутреннего слое, соответственно внутренние напряжения в стекле уменьшаются.
Соответственно толщина стекла тоже должна быть равномерной, если дно толстое, то вероятность того что стакан лопнет тоже велика.
Соответственно охлаждение тоже может вызвать разрушение посудины. Причина та-же внешние стенки начинают сжиматься, пока внутренние расширены. Нельзя зимой ставить на балкон банки с горячим вареньем.
