7 мая в клубе военной части было проведено мероприятие « дети войны»,
к 65-й годовщине великой победы.
слова светланы алексеевич из книги «дети войны»
наиболее полно дадут характеристику данному мероприятию и его целям:
« беспощадной волей войны оказывались в пекле страданий и невзгод и осилили, вынесли то, что, казалось бы, и взрослому преодолеть не всегда под силу.война отбирает у мальчиков и девочек детство – настоящее, солнечное, с книгами и тетрадями, смехом, играми и праздниками.самой природой, условиями существования рода человеческого детям предназначено жить в мире! что помнят они? что могут рассказать? должны рассказать. потому что и сейчас где-то тоже рвутся бомбы, свистят пули, рассыпаются от снарядов на крошки, пыль дома и горят детские кроватки. потому что и сегодня хочется кому-то большой войны, вселенской хиросимы, в атомном огне которой дети испарялись бы, как капли воды, засыхали бы, как страшные цветы.как сохранить планету людей, чтобы детство никогда больше не называлось войной? »
и самый главный ответ на поставленный вопрос звучит так: « нужно помнить ужасы войны».
в этот день попытались напомнить об этих ужасах войны организаторы мероприятия: л.в.бондаренко, в.в.калинина, с.п.одинцова, а так же участники - учащиеся нашей школы, которые выступили в роли рассказчиков, чтецов стихотворений, исполнителей военных песен.
на мероприятие были приглашены дети войны , детство которых закончилось 22 июня 1941 года, представители поколения у которого украли детство. у каждого из них своя военная судьба, о которой они поведали живущим в мирное время .
затаив дыхание смотрели на все происходящее в зале зрители .
Емпіричне (те, що сприймається органами чуття) пізнання здійснюється в процесі досвіду, що розуміється в самому широкому сенсі, тобто як взаємодія суб'єкта з об'єктом, при якому суб'єкт не тільки пасивно відображає об'єкт, а й активно змінює, перетворює його.
Емпіричний метод полягає в послідовному здійсненні наступних п'яти операцій вимірювання, моделювання, прогнозування, перевірка прогнозу.
У науці основними формами емпіричного дослідження експеримент. Крім того, до них відносять також численні вимірювальні процедури, які хоча і ближче примикають до теорії, все ж здійснюються саме в рамках емпіричного пізнання і особливо експерименту.
Вихідної емпіричної процедурою служить так як воно входить і в експеримент і в вимірювання, в той час як сам можуть проводитися поза експерименту і не припускати вимірювань цілеспрямоване вивчення предметів, що спирається в основному на дані органів почуттів (відчуття, сприйняття, уявлення). У ход отримуються знання не тільки про зовнішні сторони об'єкта пізнання, але - в якості кінцевої мети - про його істотні властивості і відносини.
Поняття методи і прийоми часто вживаються як синоніми, але нерідко і розрізняються, коли методами називають більш складні пізнавальні процедури, які включають в себе цілий набір різних прийомів дослідження може бути безпосереднім і опосередкованим різними приладами і технічними пристроями (мікроскопом, телескопом, фото-і кінокамерою та ін.) З розвитком науки стає все більш складним і опосередкованим.
Основні вимоги до наукового однозначність задуму; наявність системи методів і прийомів; об'єктивність, тобто можливість контролю шляхом або повторного або за до нших методів (наприклад, експерименту).
Зазвичай включається в якості складової частини в процедуру експерименту. Важливим моментом нтерпретація його результатів - розшифровка показань приладів, кривої на осцилографі, на електрокардіограмі і т. д.
Пізнавальним підсумком опис - фіксація засобами природної і штучної мови вихідних відомостей про досліджуваний об'єкт: схеми, графіки, діаграми, таблиці, малюнки і т. д тісно пов'язане з вимірюванням, яке є процес знаходження відношення даної величини до іншої однорідної величини, прийнятої за одиницю виміру. Результат вимірювання виражається числом.
Особливу трудність представляє в соціально-гуманітарних науках, де його результати в більшій мірі залежать від особистост гача, його життєвих установок і принципів, його зацікавленого ставлення до досліджуваного предмета.
У ход дослідник завжди керується певною ідеєю, концепцією або гіпотезою. Він не реєструє будь-які факти, а свідомо відбирає ті з них, які або підтверджують, або с його ідеї.
При цьому дуже важливо відібрати найбільш репрезентативну, тобто найбільш представницьку групу фактів у їх взаємозв'язку. Інтерпретація також завжди здійснюється за до певних теоретичних положень.
Объяснение:
