Объяснение:
6. ЭЛЕКТРОМАГНИТНАЯ ИНДУКЦИЯ
6.1. Явление электромагнитной индукции
После того как Эрстед обнаружил, что электрические токи создают магнитные поля, было много попыток обнаружить обратный эффект. Может ли сильное магнитное поле вызвать каким-либо образом электрический ток? Исследователи, помещая проводники разной формы и разной природы в магнитные поля, с чувствительных приборов пытались обнаружить слабые токи, которые могли бы при этом возникнуть. Но все попытки заканчивались неудачей. И только в 1831 г. Майклом Фарадеем было сделано одно из наиболее фундаментальных открытий в электродинамике – он доказал явление электромагнитной индукции. Оно заключается в том, что в замкнутом проводящем контуре при изменении магнитного потока, охватываемого этим контуром, возникает электрический ток, который называется индукционным током.

Рассмотрим некоторые опыты, иллюстрирующие явление электромагнитной индукции. Воспользуемся катушкой с большим числом витков, концы которой присоединены к чувствительному гальванометру (рис. 6.1а). При перемещении внутри катушки постоянного магнита стрелка гальванометра отклоняется, то есть в катушке возникает электрический ток (рис. 6.1б). Как только магнит останавливается, ток исчезает (рис. 6.1в). Если магнит движется в обратном направлении, в катушке снова возникает электрический ток, но направление тока будет противоположно первому (рис. 6.1г). Ток возникает и в том случае, когда движется катушка, а магнит находится в покое.
Таким образом, ток возникает только тогда, когда проводники и магнитные поля находятся в относительном движении, причем при сближении катушки и магнита и при удалении их друг от друга возникающие токи имеют противоположные направления. Кроме того, сила индукционного тока тем больше, чем больше скорость относительного движения магнита и катушки. Вместо магнита можно взять другую катушку, соединенную с источником тока. И вновь при вдвигании одной катушки в другую или выдвигании катушки гальванометр будет регистрировать электрический ток. Если катушки неподвижны относительно друг друга, то ток не возникает.
можно "лучший ответ)"
Електромагні́т (англ. electromagnet, нім. Elektromagnet m) — пристрій, що створює магнітне поле під час проходження електричного струму. Зазвичай електромагніт складається з обмотки[en] і феромагнітного осердя, який набуває властивостей магніту при проходженні по обмотці струму. У електромагнітах, призначених, перш за все, для створення механічного зусилля також присутній якір (рухома частина магнітопроводу), що передає зусилля.
Объяснение:
Обмотки електромагнітів виготовляють з ізольованого алюмінієвого або мідного дроту, хоча є і надпровідні електромагніти. Магнітопроводи виготовляють з магнітом'яких матеріалів — звичайно з електротехнічної або якісної конструкційної сталі, литої сталі і чавуну, залізонікельових і залізокобальтових сплавів. Для зниження втрат на вихрові струми магнітопроводи виконують з набору листів (шихта).
Електромагніти застосовують для створення магнітних потоків в електричних машинах і апаратах, пристроях автоматики тощо. (генераторах, двигунах, реле, пускачах і т. д.).
Нейтральні електромагніти постійного струму Редагувати
У таких магнітах сила залежить тільки від величини струму в обмотці і не залежить від напряму струму.
Поляризовані електромагніти постійного струму Редагувати
У електромагнітах цього типу створюється 2 незалежних магнітних потоки: поляризаційний, який утворюється зазвичай полем постійного магніту, і робочий магнітний потік, який виникає під дією обмотки керування, сили намагнічування (м. р. с.). Дія такого магніту залежить як від величини магнітного потоку, так і від напряму електричного струму в робочій обмотці.
Електромагніти змінного струму Редагувати
У цих магнітах живлення обмотки здійснюється від джерела змінного струму, а магнітний потік періодично змінюється по величині і напряму, внаслідок чого сила тяжіння пульсує від нуля до максимального значення з подвоєною частотою по відношенню до частоти струму живлення.
Інші класифікації Редагувати
Електромагніти розрізняють також за рядом інших ознак: за включення обмоток — з паралельними і послідовними обмотками; за характером роботи — що працюють в тривалому, переривистому і короткочасному режимах; за швидкістю дії — швидкої і сповільненої дії і т. д.
