3
4
5
6
7
8
9
Добавление веса
Под действием груза весом P = 2H вертикально подвешенная пружина растянулась на
ДІ = 2 см. Чему будет равна длина этой пружины 12, если на неё подвесить ещё один
такой же груз? ответ выразить в см, округлив до целых. Длина недеформированной
пружины равна 10 = 8 см.
Введите целое число или десятичную дробь.
За правильный отает
ответить
Пропустить​

Электричество известно людям уже лет четыреста. И то, что существует ДВА вида электричества, тоже выяснили ещё в 18 веке (или даже раньше). Вот примерно тогда и разделили два вида электричества на "положительное" и "отрицательное" - заметьте, АБСОЛЮТНО НЕ ПРЕДСТАВЛЯЯ, какова же ПРИРОДА этих видов. То есть понятия "плюс" и "минус" появились задолго до того, как стало понятно, что есть такая фиговина - электрон. И посколько эти понятия к моменту открытия элек трона УЖЕ сформировались (и поезд, стало быть, ушёл), а электрону наши формальности, ясен пень, глубоко фиолетовы, - то вот какой у него заряд есть, такой и есть, а что мы, НЕ ЗНАЯ ЗАРАНЕЕ, условились ВОТ ТАКОЙ заряд считать отрицательным, - ну это наши проблемы...

 

 

 

 

В ядре непример живут протоны и нейтроны. Нейтрон на самом деле - мини-взрыв протона с электроном, в результате которого выделяется анти-частица энергии. Эта анти-частица энергии отлетает от места мини-взрыва и детонирует рядом расположенную слитую из протона и нейсрона частицу. Та в свою очерезь распадается, а протон поглощает эту античастицу. Это ядерные бесконечные реакции.
Голых протонов в природе мало,это огромная заряженная сила, а свято место пустым не бывает, его обязательно обсиживают блуждающие электроны - так существуют нейтроны. Квантовая  механика, раздел про "зоологию" элементарных частиц.

 

 

 

 

 

   Зміни, що відбуваються в розвитку людства, вражають. Буквально на очах одного-двох поколінь технічний і навіть побутовий ландшафт нашого буття змінився кардинально, що цілком спирається на відкриття в науці. Це визнав і Президент США Барак Обама, який у квітні ц.р., виступаючи перед членами НАН США, заявив, що “усі цивілізаційні завоювання людства зобов’язані науці” і що “наука нам потрібна як ніколи раніше”. Якщо порівнювати розвиток вже самої науки як окремої галузі впродовж її історії, що по суті налічує не більше 300-400 років, то стає очевидним, що він лише прискорюється. Особливо помітним це прискорення стало у другій половині минулого століття, і немає жодних сумнівів, що в найближчому майбутньому воно, як мінімум, не загальмується. При цьому гігантськими кроками йде накопичення і необхідність обробки величезних обсягів різноманітної інформації, що не дозволяє в одній, навіть відносно великій, статті спробувати хоча б приблизно відповісти на питання: а що ж нас чекає в столітті, в яке людство тільки-но вступило?   На нього важко відповісти і в тому випадку, якщо мова йде лише про одну із наук, проте я ризикну поділитися з молоддю, що читає “Київський політехнік”, своїми думками щодо фізики. На це мне надихає велика власна віра в непереборну силу науки, яка давно, прямо за висловом Карла Маркса, перетворилась у найпотужнішу продуктивну силу. Якщо ж порівнювати роль тієї чи іншої природничої науки, то досить легко переконатися, що провідне місце серед них, безумовно, посідає фізика. Такий висновок випливає з того, що вона серед усіх природничих наук найбільш фундаментальна, або така, що вивчає найглибші та найзагальніші закони природи. Відкриті нею (або, точніше сказати, фізиками) закономірності лежать в основі і хімічних, і біологічних, і геологічних, і космологічних процесів.