30 ! скільки води взятої за температури 0 можна перетворити на пару за рахунок теплоти яка виділиться при згорянні 50 г спирту​

Двофазних середовищах (друга ступінь) - розчинення кисню до насичення при будь-якій температурі в ... збільшити і автоматично підтримувати вміст кисню в воді до повного насичення (і вище), також на ... частотою 18-20кГц, прискорюючи процеси розчинення кисню в воді . При надмірному забрудненні поверхневих шарів ... чого, збільшується швидкість та ефективність розчинення. 5. Витрата повітря через аератор СК ... кВт, 40 м.куб / год. Питомі витрати енергії на розчинення кисню у воді до повного насичення в межах від 1 до 1,8 ... риби в 2,2-2,8 рази. Особливості розчинення кисню у воді. У поверхневих водоймах нормальним вважається рівень вмісту кисню 75%, тобто, при 20 ° С вміст кисню становить 6,8 ÷ 7,1мг/л., Така вода ... риби цінних порід, кількість розчиненого кисню має бути максимальним. Зростання осетрів і ... падає до 40% (Таблиця 1). Таблиця 1. Вплив кисню на розвиток риб Споживання кисню (мгО2/кг риби на годину) при нормальній масі ... великих водойм) електронними датчиками кисню( оксиметри), які розміщуються на відстані 50 ... управління отримує сигнал від датчика кисню при зменшенні вмісту кисню в воді від заданої величини. Таблиця 2. ... Дослідженнями доведено, що збільшення вмісту кисню на1мілліграм на літр від середнього вмісту кисню у воді (7мг/л, при 20 ° С) призводить до підвищення ... оксиметра) підтримувати вміст розчиненого кисню за величиною, близькою до насичення при ... наближається до 30 ° С, а вміст розчиненого кисню природно падає до (7,6 мг/л * 75% = 5,7 мг/л) ... задихатися. Підвищення вмісту розчиненого кисню до 100% від нормального при цій температурі ... дозволяло збільшити кількість розчиненого у воді кисню на 3 - 5 мг/л, а при великій щільності

в эпохе бронзы начали жить в земленках и занимались скотоводством и земледелием они жили рядом с озерами и реками и занимались рыболовством и в центре жилищя ставили очаг а сейчас мы не пользуемся очагами и ещё они выкапали в земле ямц чтобы хранить там продукты

Объяснение:

ВОТ ЕЩЁ ИНФОРМАЦИЯ ЕСЛИ НУЖНО

Особенности эпохи бронзы.

В бронзовом веке (нач. ІІ тыс. до н.э.) возникает и развивается металлургия меди и бронзы, т.е. была изобретена технология получения бронзы – сплава меди и олова. Поэтому эта эпоха получила название – бронзовый век.

Эпоха бронзы делится на три периода:

1) Ранняя бронза – ХVІІІ – ХVІ вв. до н.э.

2) Средняя бронза – ХV – ХІІІ вв. до н.э.

3) Поздняя бронза – ХІІ – VІІІ вв. до н.э.

В бронзовом веке архаические формы хозяйства и быта эпохи неолита сменяются скотоводством и земледелием; временные стойбища бродячих охотников – постоянными, с элементами благоустройства. В начале 2-го тыс. до н.э. у степных племен Казахстана формируется комплексное скотоводческо-земледельческое хозяйство. Эпоха бронзы является временем развития скотоводчества как формы хозяйства, развивается и мотыжное земледелие, применяются новые орудия труда в земледелии. В середине 2-го тыс. до н.э. в степной зоне Евразии выделяются пастушеские племена.

В конце 2-го - нач. 1-го тыс. до н.э. (период поздней бронзы) большинство населения степных районов Казахстана , переходит к новой форме хозяйства – кочевому скотоводству. Выделение скотоводов из остальной массы племен явилось первым крупным общественным разделением труда.

В середине 2-го тыс. до н.э. племена, населявшие современный Казахстан, овладели производством бронзовых изделий. Развивалось горное дело. Известно множество древних разработок руды в районах Джезказгана и Зырьяновска (медь), в горах Атасу, реке Калбы и Нарыма (олово), в Казангункуре, Степняке и Акджале (золото). Обнаружено более 100 поселений и 150 могильноков эпохи бронзы. Найдены литейные мастерские, совершенствовалось изготовление изделий из сплавов различных металлов: орудий труда (ножи, серпы, косы, топоры), оружия (кинжалы, наконечники копий и стрел), украшений (бляхи, браслеты, бусы, гривны).

Древние мастера эпохи бронзы хорошо владели техникой литья, чеканки, тиснения, шлифования, пиления и полировки. Для растирания зерна продолжали применяться каменные орудия (зернотерки, ступки, песты).