Тут без чертежа никак: рисуем наклонную плоскость, на ней тело и расставляем силы: сила тяги вдоль наклонной плоскости вверх, сила трения вдоль плоскости, но вниз, сила тяжести приложена к центру масс тела и направлена ВЕРТИКАЛЬНО вниз, сила реакции опоры приложена к центру масс тела но ВДОЛЬ ПЕРПЕНДИКУЛЯРА К НАКЛОННОЙ ПЛОСКОСТИ. ось ОХ направляем вдоль наклонной плоскости вверх, ось ОУ вдоль вектора силы реакции опоры вверх, угол α=30 угол у основания наклонной плоскости. Теперь нам надо записать 2 закон Ньютона в векторном виде: → → → → → → Fтяг+Fтр+mg+N=ma, теперь нам надо найти проекции этих сил на координатные оси ОХ: Fтяг-Fтр - mg sinα=ma (сила трения имеет отрицательную проекцию, тк. она направлена "против" оси ОХ, mg отрицательна т.к. идем от начала проекции к концу против направления оси, а если опустить перпендикуляр из конца вектора на ОХ то получим, что угол 30 будет лежать напротив проекции, т.е сам вектор при этом будет равен mg sinα) Теперь аналогично находим проекции всех векторов на ОУ: 0+0-mg cosα+N=0 отсюда находим, что N=mg cosα, вспоминаем, что Fтр=μN=μ mg cosα, осталось все собрать в кучу, получаем: Fтяг- μ mg cosα - mg sinα=ma отсюда a=(Fтяг -μ mg cosα -mg sinα)/m=(7000-0,1*1000*10*√3/2 - 1000*10*1/2)/1000=(6150-5000)/1000=1150/1000=1,15 м/с.кв.
Напівпровідники - це речовини, в яких електричний струм утворюється рухом електронів, а величина питомого опору знаходиться в межах між провідниками і діелектриками. Напівпровідниками є хімічні елементи IV, У і VI груп періодичної системи Менделєєва Д. І. - графіт, кремній, германій, селен та інші, а також багато окисли та інші сполуки різних металів. Кількість рухомих носіїв зарядів у напівпровідниках у звичайних умовах невелика, проте воно зростає в сотні і тисячі разів при деяких зовнішніх впливах (нагрівання, дія світла тощо), а також при наявності в П. певних домішок. Напівпровідники поділяються на електронні (типу n) і діркові (типу p). В П. типу і в якості носіїв зарядів розглядаються електрони, які при утворенні струму переміщаються по всьому П. подібно вільним електронам в металах. В П. типу p в якості носіїв зарядів розглядаються так звані дірки (під дірками розуміється вільне місце біля атома, яке може бути включена стороннім йому електроном). Дірки вважаються еквівалентом позитивного заряду, рівного електрону. При утворенні струму в П. типу p електрони здійснюють тільки спрямовані перескакування між сусідніми атомами; при перескоке електрона з однієї дірки в іншу дірка переміщається в протилежному напрямку, що і розглядається як освіта струму.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
