В городе Новгороде жил гусляр Садко. Однажды играл он на гуслях у Ильмень-озера, и понравилась его музыка морскому царю, в награду морской царь научил Садко, как разбогатеть. И стал Садко купцом, построил 30 кораблей, да и поехал за море торговать. На обратном пути разыгралась на море буря, и решили моряки, что морской царь дань требует, сбросили они в море бочку золота, но буря не стихла. Тогда решили, что царь к себе кого-то из команды требует, кинули жребий выпало Садко на дно идти. Как попал Садко на дно морское, приказал ему царь морской играть на гуслях, и в награду женил на девице Чернавушке, а была та девица рекой Чернавой, что текла близ Новгорода. Лег Садко спать на дне морском после свадебного пира, а проснулся в Новгороде, на берегу реки Чернавы. И с той поры больше не плавал он по морям.
1. Приступаючи до розв’язання задач з будь-якої теми, спочатку вивчіть
теоретичний матеріал за підручником, розберіться в прикладах розв’язання
типових задач.
2. Уважно прочитайте умову задачі, вникаючи в її зміст. Чітко уявіть
собі фізичне явище, процеси, які відображені умовою задачі.
3. Запишіть коротку умову задачі, вказуючи всі величини з умови
задачі та їх числові значення. Окремо позначте величини, що шукаються в
задачі. Числові значення переведіть в одиниці СІ.
4. Ретельно виконайте креслення, котре пояснює зміст задачі (в тих
випадках, коли це можливо). Є деякі задачі, що розв’язуються графічно, тоді
правильно виконане креслення буде розв’язанням задачі.
5. Згадайте, якому закону підпорядкований фізичний процес і якими
формулами він описується математично. Якщо формул декілька, співставте
величини, що входять у різні формули, із заданими величинами та тими, які
необхідно знайти.
6. На першому етапі розв’язуйте задачу в загальному вигляді, тобто
виводьте формулу, в котрій шукана величина виражена через величини,
задані в умові. Винятки із цього правила вкрай рідкі й бувають у двох
випадках: якщо формула якої-небудь проміжної величини настільки
громіздка, що обчислення цієї величини значно спрощує подальший запис
розв’язання; якщо числовий розв’язок задачі значно простіший, ніж
виведення формули.
