Контакты ключа (выключателя) выполнены в виде двух одинаковых параллельных металлических пластин площади . во включенном состоянии – пластины совмещены по всей площади, а в выключенном – разведены в поперечном направлении. напряжение цепи равно , а напряжённость пробоя воздуха – . при этом известно, что в выключенном состоянии, расстояние между контактами – порядка: .

1) считая малыми омическое сопротивление и реактивные свойства обслуживаемой цепи, найти энергию ёмкостно-искрового разряда, выделяющуюся при переводе ключа в состояние "включено".

2) найти общую энергию , потребляемую цепью (вместе с выключателем) за время перевода ключа из выключенного во включенное состояние.

Физика-наука о природе. Физика многим животным при к природным условиям.                                                   Без тепла нет жизни. Слишком сильный холод или жара разрушают всё живое. Млекопитающие и птицы имеют постоянную температуру тела, которая почти не зависит от изменений температуры внешней среды.       Известно ,что потеря тепла пропорциональна поверхности тела, поэтому размеры ушей, хвоста, лап животного играют важную роль в экономии тепла. Например, уши у животных холодных областей всегда меньше, чем у животных, обитающих в теплых местах. Большие уши пронизаны сетью кровеносных сосудов и служат «радиаторами» для охлаждения мозга животного.

Атоми і молекули
Атомом (Від грец. Atomos - неподільний) називають частина речовини мікроскопічних розмірів і маси, найдрібнішу частку хімічного елемента, що зберігає його властивості. Атоми складаються з елементарних часток і мають складну внутрішню структуру, представляючи собою цілісну ядерно-електронну систему. В центрі атома знаходиться позитивно заряджене ядро, в якому зосереджена майже вся маса атома; навколо рухаються електрони, що утворюють електронні оболонки, розміри яких (~ 10 -8 см) визначають розміри атома. Ядро атома складається з протонів і нейтронів. Число електронів в атомі дорівнює числу протонів у ядрі (заряд всіх електронів атома дорівнює заряду ядра), число протонів одно порядковому номеру елемента в періодичній системі. Атоми можуть приєднувати або віддавати електрони, стаючи негативно або позитивно зарядженими іонами. Хімічні властивості атомів визначаються в основному числом електронів у зовнішній оболонці; з'єднуючись хімічно, атоми утворюють молекули.

Моле́кула (новолат. molecula, зменшувально від лат. moles — маса) — здатна до самостійного існування, електрично нейтральна частинка речовини, що має її основні хімічні властивості, які визначаються її складом та будовою. Молекули бувають гомонуклеарні, тобто такі, що складаються з атомів одного виду, наприклад, кисень (O2); або гетеронуклеарні, тобто такі, що складаються з різних атомів наприклад, вода (H2O).

Молекули є типовою складовою біологічних об'єктів, рідин і газів і молекулярних кристалів, проте багато твердих речовин не мають молекулярної структури, хоча і мають міжатомні зв'язки. У металах, солях, та мінералах, структурними елементами кристалічної ґратки яких є атоми або іони, виділити окремі молекули неможливо, бо вся речовина, фактично, є однією великою молекулою. Те ж саме можна сказати про пласкі кристали, на кшталт графену. Такі об'єкти називаються макротілами.

При великих температурах молекули розпадаються на атоми — цей процес називається термолізом. Найміцніші молекули, такі як вода, азот або чадний газ, можуть витримувати температури в кілька тисяч кельвінів, тому можуть існувати навіть на поверхніСонця[1].