Кожне суспільство прагне до економічного зростання. Технічний прогрес, запровадження нових технологій, збільшення виробничих потужностей та підвищення життєвого рівня людей є стратегічними напрямами динамічного розвитку економіки кожної країни. Проте довгострокове економічне зростання не завжди є рівномірним. Воно переривається періодами економічної нестабільності, коливаннями у темпах економічного зростання, структурі й ефективності відтворення. Періоди швидкого зростання економіки перериваються спадом виробництва, низьким рівнем зайнятості (безробіттям) та зростанням цін (інфляцією).
Це явище було помічене давно вченими-економістами, особливо коли почастішали періодичні економічні кризи – торгові, фінансово-кредитні, а потім і промислові. Спочатку вони охопили окремі найрозвинутіші країни (насамперед Англію), а згодом набули характеру світових криз. Циклічний розвиток економіки став предметом дослідження багатьох учених-економістів.
Отже, важливою особливістю ринкової економіки є її нестабільність. Чергування піднесень і спадів у економіці призводить до того, що її розвиток носить не прямолінійно зростаючий, а хвилеподібно зростаючий характер. У макроекономічній науці домінує думка, що хвилеподібні коливання в економіці відбуваються не хаотично, а в формі економічних циклів.
решение:
общая численность трудовых ресурсов на начало года определяется как сумма численности трудоспособного населения области на начало года и численности работающих лиц пенсионного возраста и подростков до 16 лет:
1000+40=1040 тыс. чел.
общая численность рудовых ресурсов на конец года определяется, исходя из численности трудовых ресурсов на начало года и прироста (выбытия) численности по различным причинам в течение года:
1040+250+90+20-2-15-75=1308 тыс. чел.
общий прирост численности трудовых ресурсов можно определить двумя способами:
как разница между численностью на конец и на начало года:
1308-1040=+268 тыс. чел.;
как сумма прироста (выбытия) численности по различным причинам в течение года:
+250+90+20-2-15-75=+268 тыс. чел.
при расчете естественного прироста следует учесть прирост (выбытие) численности по следующим причинам:
• в связи с вступлением в рабочих возраст (+250 тыс. чел.);
• в связи с переходом в пенсионный возраст (-2 тыс. чел.);
• в связи с окончанием работы пенсионерами (-15 тыс. чел).
таким образом, естественный прирост трудовых ресурсов составляет:
+250-2-15=+233 тыс. чел.
определение механического прироста трудовых ресурсов должно учитывать прирост (выбытие) численности по следующим причинам:
• в связи с миграционными процессами (+90-75 тыс. чел.);
• в связи с привлечением к работе людей пенсионного возраста (+20 тыс. чел).
таким образом, механический прирост трудовых ресурсов составляет:
+90-75+20=+35 тыс. чел.
сумма естественного и механического прироста дает общую величину прироста трудовых ресурсов:
+233+35=+268 тыс. чел.
