Рассчитывайте продуктивность в разных ситуациях! Фермер, работающий на лугу, может собрать 1 стог сена в час. Он нанял и вместе они собирали по 3 стога сена в час. При найме 2 рабочих собрано 6 стогов. Производительность фермера и 2 рабочих:

Классическая теория процента. С их точки зрения, ставка процента определялась производительностью (спрос на средства для инвестиций) и бережливостью (предложение сбережений). Классическая, реальная, теория предполагает, что единственными переменными, которые воздействуют на норму процента даже в кратко аспекте, являются инвестиции и сбережения. эта теория не учитывает воздействие других рынков на спрос и предложение облигаций, предполагается, что облигации - единственный вид активов, которыми располагает потребитель, делается ряд прочих допущений.   Неоклассическая теория ссудных фондов, разработанная экономистами стокгольмской и кембриджской школ, расширяет понятие спроса и предложения капитала, дополняя его спросом на кассовую наличность и приростом денежной массы. норма процента определяется как реальными факторами (сбережениями и инвестициями), так и денежными (спросом на деньги и их предложением), причем уровень процента может быть изменен непосредственно за счет влияния последних. Кейнсианская теория. норма процента определяется в качестве вознаграждения за расставание с ликвидностью. процент - это «цена, которая уравновешивает желание держать богатство в форме наличных денег с имеющимся количеством наличных денег», т.е. количество денег в обращении - еще один фактор, который наряду с предпочтением ликвидности при данных обстоятельствах определяет действительную норму процента. норма процента складывается в результате взаимодействия спроса и предложения денежных средств. Причем процент рассматривается как «в высшей степени психологический феномен».   Фишер. В своей работе по теории процента он трактовал процент не как отдельный доход, а как аспект всех доходов, будь то заработная плата, рента или прибыль, — как связующее звено между капиталом и доходом. Среди факторов, влияющих на величину процента, им выделялись следующие: «нетерпение» предпочтение (настоящих благ), производительность, а также такие характеристики экономических процессов, как риск и неопределенность. Процесс формирования капитала рассматривается Фишером как процесс сбережения с последующим вложением накопленных средств в различные инвестиционные проекты. Здесь он исследовал проблемы существования различных инвестиционных возможностей, используя алгебраические соотношения и графический метод, основанный на аппарате кривых безразличия и кривых желания.

Відповідь:

ндіюсь до Пояснення:

Сьогодні міжнародна міграція виступає важливим ресурсом розвитку приймаючих країн, країн транзиту та призначення. Пріоритетним завданням світового співтовариства є виявлення в здобування з цього глобального явища максимально позитивних ефектів і зведення до мінімуму його негативних наслідків.

Сучасні практичні проблеми соціально-економічного розвитку у світі багато в чому обумовлені міграційними процесами. Вплив міграції на громадське життя завжди був суттєвим, однак приблизно до кінця XX століття міграційні процеси не мали такої самостійної основи, як сьогодні, не були сталими. На рубежі XIX – XX ст. руйнація традиційних інститутів суспільства здобула глобальних масштабів через різке прискорення соціально-економічних процесів індустріалізацією. Постійним супутником індустріального суспільства стала міграція. До початку XX ст. міграція найчастіше викликалася та зупинялася владними розпорядженнями, була керованою, а головними формами міграції були завойовницькі походи (колонізація територій, работоргівля), що переміщували значні маси людей. Відсутність транспортних можливостей обмежувала самостійний міграційний рух людей у Географічне місце перебування людини майже завжди збігалося з певним соціальним тому це явище мало враховувалося під час прийняття державних рішень.

Сучасна міграція за впливом на світовий соціально-економічний, соціокультурний і політичний р порівнянна з “великим переселенням народів”. Однак на відміну від минулих історичних епох змінилася не тільки природа (нерівномірність поширення населення на планеті, різні природні й соціальні умови життя людей) і умови (можливості переміщення: швидкість, інтенсивність міграційних потоків) міграцій, але і її спрямованість – міграція набула доцентровий характер. Якщо традиційні міграційні потоки були завжди спрямовані від центру до периферії (ідея “завоювання”, “змішування”), то в індустріальну епоху напрямки міграцій діаметрально змінилися (переважає ідея “збирання”, “концентрування”).

На сьогодення спроби державного регулювання міграційних процесів не дають очікуваних результатів. Міграційні політики держав відзначаються уривчастістю управлінських дій, недостатністю як ресурсної так і законодавчої бази. На відміну від попередніх століть, сучасна міграція не піддається авторитарним формам впливу, вона вимагає створення системи управління у формі самостійного соціального інституту, здатного вирішувати нові завдання принципово новими Це висуває нові вимоги до діяльності державних органів влади.

Ефективне регулювання міграційними процесами, створення передумов для залучення необхідного людського ресурсу та збереження наявного потенціалу в Україні є запорукою підвищення її конкурентоспроможності на світовому рівні та сталого економічного розвитку.