Першим містом, яке почало виготовлення монет, вважається Ольвія, заснована в 647-646 р. до н. е. Вже у VI ст. до зв. е. Ольвія випускала свої перші монети, які, на відміну інших давньогрецьких грошей, виготовлялися за іншою технологією. Коли в інших грецьких містах-державах монети карбувалися, ольвіополіти їх виливали у спеціальних формах-матрицях. Перші відомі монети називалися асами і на вигляд нагадували дельфінів .
Набагато найчастіше на українських землях зустрічаються монети стародавнього Риму: срібні денарії імператорської епохи часів правління імператорів Траяна, Луція, Андріана, Марка Аврелія, Коммода та ін.
Перші власні монети стали карбувати за князя Володимира Великого (980–1015), вони називалися київськими златниками та срібниками. Наразі відомо багато зразків цих князівських монет. Златник Володимира мав вагу 4,4 р., срібник — довільну вагу від 1,73 до 4,68 р. На лицьовій стороні цих монет карбувалися зображення самого князя, на зворотному — княжий родовий знак (тризуб). Великої ролі економіки ці монети не грали, а були більш символом величі і влади князя Володимира.
За часів, коли Україна входила до складу СРСР, у обігу перебували гроші радянського зразка — карбованець. Також за часів СРСР назва «рубль» українською мовою офіційно перекладалася як «карбованець»; найменування «карбованець» було зазначено на радянських банкнотах у числі найменувань титульними мовами всіх республік Союзу. Відповідно до позначень «крб» маркувалися товари, україномовна друкована продукція та ін .
В результаті проведення всенародного Референдуму Україна проголосила свою незалежність у 1991 році і випустила власні гроші, які називалися Купонами[22].
Одноразові відрізні купони було запроваджено листопаді 1990 року й друкувалися до грудня 1991 року на аркушах формату А4 як із водяними знаками, і без них. Купони мали силу лише у невідрізаному стані — у аркушах і з печаткою організації: відділення пошти, інституту, заводу, ощадкаси, їх видавшей[23].
Відрізані купони без печаток у центрі листів вважалися недійсними.
Вони видавалися разом із зарплатою і мали гаситися: проколюватись або штампуватися в магазині. З січня до вересня 1991 року на купонах друкувалася область, наприклад: ХАР - Харківська, ДОН - Донецька; з жовтня по грудень 1991 купони були єдині для всієї України. 12 січня 1992 року, із запровадженням купоно-карбованця, відрізні купони припинили ходіння.
1992 року у Франції, Італії та Канаді були надруковані банкноти з новою валютою — гривнею. У 1992—1993 роках під час операції «Щит України» контейнери з новою валютою було переправлено на Україну морським шляхом та повітрям під охороною співробітників спецпідрозділу «Альфа». Робота зі створення банкнот проходила під егідою комісії Верховної Ради України з питань економічних реформ та управління народним господарством, а також комісії з питань культури та духовного відродження. У цій роботі взяли участь народні депутати України Леонід Танюк, Павло Мовчан, Дмитро Павличко, Володимир Яворівський, Іван Заєць та ін.[24]
Ескізи банкнот розглядав Президія Верховної Ради під головуванням Леоніда Кравчука, яка затвердила ескізи, підготовлені В. Лопатою.
200 гривень 2000
Відповідно до президентського указу № 762/96 Л. Д. Кучми від 25 серпня 1996 року «Про грошову реформу в Україні» (опублікованому 29 серпня 1996 року), гривня було запроваджено як грошової одиниці 2 вересня 1996 года[25].
2 вересня 1996 року розпочався обмін купоно-карбованців на гривні у співвідношенні 100 000 карбованців = 1 гривня. З цього дня у банках видавалися лише гривні. До 16 вересня до платежу приймалися і карбованці, і гривні. Після цього обмін можна було зробити лише у банках. Процедура обміну тривала до 1998[26].
2 вересня 1996 року Національний банк України ввів у обіг банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 та 100 гривень. 22 серпня 2001 року в обіг введено банкноту номіналом 200 гривень. 15 вересня 2006 року в обіг введено банкноту номіналом 500 гривень.
Объяснение:
Лучший ответ плс
11. Лицо, осуществляющее хозяйственную деятельность и вступающее при этом в экономические отношения с другими лицами - э) Хозяйствующий субъект
12. Что, как и для кого производить - щ) Экономические проблемы
13. Совокупность физических, интеллектуальных и духовных качеств человека, используемых в процессе труда - ч) Предмет труда
14. Существенные устойчивые связи, действующие в процессе хозяйственной деятельности людей - б) Экономические отношения
15. Система факторов производства, взаимодействие которых определяет уровень и тип социально-экономической организации общества - р) Ресурсы
16. Определение доли каждого хозяйствующего субъекта в общем объеме произведенного продукта - д) Распределение
17. Совокупность материальных благ, созданных человеком с целью их дальнейшего использования в процессе производства - н) Инвестиционные блага
18. Поиск экономических решений, предполагающих получение максимума результата при минимуме затрат - ю) Рациональный выбор
19. Создание благ, необходимых для удовлетворения потребностей людей - в) Производство
20. Блага, потребителем которых является общество на условиях неконкурентности и неисключаемости потребления для каждого из его членов - п) Общественные блага
21. Ресурсы, используемые человеком в процессе производства благ - с) Факторы производства
22.Движение экономических благ и ресурсов между различными видами хозяйствующих субъектов - л) Кругооборот благ в экономике
23.Товары и услуги, потребляемые предприятиями и организациями в процессе производства - х) Капитал
24. То, чем человек воздействует на предмет труда - ш) Средства труда
25. Блага, созданные либо добытые трудом человека, ограниченные по отношению к потребностям - к) Экономические блага
26. Взаимосвязи между людьми, возникающие в процессе осуществления ими хозяйственной деятельности - а) Экономические законы
