Краткое сообщение в 2-3 минуты о кино

Вічні цитати великого поета і одного з найвідоміших східних мудреців і філософів. Кожне його чотиривірш - рівняння, що прагне до точної формулою, до афоризму.

Образ великого поета Сходу Омара Хайяма овіяний легендами, а біографія сповнена таємниць і загадок. Стародавній Схід знав Омара Хайяма в першу чергу як видатного вченого: математика, фізика, астронома, філософа. У сучасному світі Омар Хайям відомий більш як поет, творець оригінальних філософсько-ліричних чотиривіршів - мудрих, повних гумору, лукавства і зухвалості рубаї.

Рубаї - одна з найскладніших жанрових форм таджицько-перської поезії. Обсяг рубаї - чотири рядки, три з яких (рідко чотири) римуються між собою. Хайям - неперевершений майстер цього жанру. Його рубаї вражають влучністю і глибиною розуміння світу і душі людини, яскравістю образів і витонченістю ритму.

Живучи на релігійному сході, Омар Хайям розмірковує про Бога, але рішуче відкидає всі церковні догми. Його іронія і вільнодумство відбилися в рубаї. Його підтримували багато поетів свого часу, але через страх переслідувань за вільнодумство і богохульство вони приписували і свої твори Хайямові.

Омар Хайям - гуманіст, для нього людина і його душевний світ понад усе. Він цінує задоволення і радість життя, насолоду від кожної хвилини. А його стиль викладу давав можливість висловлювати те, чого не можна було сказати вголос відкритим текстом.

Объяснение:

"как это,в самом деле,мы так оплошали" Так воскликнул в "Ревизоре" судья Ляпкин-Тяпкин после того,как выяснилось,что Хлестаков вовсе не тот,за кого его принимали. И действительно,как могли многоопытные жулики во главе с городничим попасться на удочку ничтожного петербургского чиновника,не отличающегося ни  умом,ни хитростью,ни внушительностью фигуры?
 Хлестаков с самого начала появляется в окружении таких слов,как "инкогнито","с секретным предписанием", т.е своеобразных знаков исключительности. Ревизоров высокого звания и чина городничий не раз встречал,а вот "он сам инкогнито" еще не доводилось. Это существо для него таинственное и чудное, от которого можно ждать любого подвоха.
Никакими достоинствами Хлестаков не обладал-напротив,был зауряден и сер до мозга костей. Но чтобы подобный человек с успехом сыграл роль вельможи и легко провел видавших виды чиновников-такого действительно еще не бывало.
Гоголь считал,что Хлестаков -главный персонаж пьесы. И песонаж совершенно необычный-не только по характеру,но и по той роли,которая ему выпала.
В самом деле,Хлестаков-не ревизор,но и не авантюрист,сознательно обманывавший окружающих. На авантюру,на продуманную заранее хитрость он просто не это, как говорит Гоголь,молодой человек "без царя в голове", действующий "без всякого соображения", обладающий известной долей
 наивности и "чистосердечия". Но все это и обмануло городничего с компанией,вернее,позволило им обмануть самих себя. Если бы Хлестаков хоть на йоту изменил своей природе,напимер проявил немного проницательности,сообразив,что оказался  на чужом месте,то он бы дрогнул и сорвался,как срывается идущий на головокружительной высоте лунатик,если его кто нибудь окликнет и разбудитНо Хлестаков ни над чем не задумывался, ни о чем не догадывался(лишь перед самым отъездом в его голове смутно мелькнуламысль,что его " принимают за государственного человека") и поэтому до конца выдержал свою роль, с легкостью преодолев такие препятствия,которые оказались бы не под силу искуснейшему мошеннику.
"Хлестаков вовсе не надувает,он не лгун по ремеслу-писал Гоголь, -