«До тебя мне дойти нелегко, а до смерти черты шага», - эти трогательные строги корреспондент газеты “Красноармейская правда” Алексей Сурков адресовал своей супруге Софие и даже представить не мог, что его стихи станут известной песней. Алексей сочинил эти стихотворное послание под Истрой, после того, как всю ночь ему со штабом гвардейского полка пришлось по пояс в снегу выходить из окружения
Источник: https://kulturologia.ru/blogs/020316/28661/
Объяснение:
Для Алексея Суркова эта война была уже четвёртой. И хотя он был непризывного возраста, дома оставаться не мог. И вот после выход из окружения, усталый и промёрзший, сидя у железной солдатской печурки он и вывел строки: «Бьется в тесной печурке огонь, на поленьях смола…». Когда стихотворение было готово, солдат озаглавил его строкой – «Тебе — солнышко мое!». Его жена у это время была с дочкой и сыном в эвакуации.
Источник: https://kulturologia.ru/blogs/020316/28661/
Її будова і віршований розмір (чотиристопний хорей) запозичені з карельського епосу «Калевала».Вперше поема з'явилася в україномовному варіанті з-під пера письменника і перекладача Панаса Мирного. Уривки з «Думи про Гайавату» (заспів І, III, IV, X, XIX, XX та XXII пісні) під загальною назвою «Декілька пісень про Гайавату» були опубліковані у 1904 році у київській літературній збірці «На вічну пам'ять Котляревському». Втім, повний текст перекладу з'явився лише у сьомому томі зібрання творів Панаса Мирного (1971).Відчуваючи недосконалість першого варіанту перекладу поеми, Олесь у 1914 році переїздить у затишну Пущу-Водицю, аби розпочати роботу над другим варіантом. До нього тричі на тиждень приїздить знавець англійської мови Кучапський і робить підстрочник (чорнову версію перекладу) оригіналу російською. Копії обох варіантів зберігаються в архіві ЦНБ ім. В. І. Вернадського (ф. ХУ, № 877 і № 878). Якщо перший варіант збережений весь, то другого, неопублікованого, в архіві є тільки 22 аркуші (пролог і перші чотири розділи поеми). На цій же копії вказано, що другий переклад був цілий, але загинув за невідомих обставин між 1919—1922 рр. Цей український переклад поеми набув
