У таємничій (і милозвучній) для українського вуха назві цієї великого розміру книжці прихована і принада загадки, і візуальна версія її розгадки. Не кожен ілюстратор сьогодні ризикне подати настільки розгорнуту версію як усього поняття, що об`єднує вірші Григорія Фальковича, так і перетворити його на велетенський космос інтерпретацій. А Павло (Пінхас) Фішель — ризикнув, здається, на радість усім вдало. Принаймні, цей його проект вже отримав першу нагороду на Форумі видавців-2016 як одна з найкрасивіших книг конкурсу.
Слово «космос» недаремно тут написалось, оскільки вже на початку, перед першим же віршем, бачимо дитину, яка зазирає і окуляр телескопа, і, притримуючи рукою, одночасно й мікроскопа. Так два «космоси» — універсум і мікровсесвіт, — стають візуальним ключиком для того, щоб почати мандрівку цією незвичайною книжкою. Такою ж примхливою, як у малесенької бджілки, що на цих сторінках визбирує мед знання і розуміння стану святковості. Світ дитячих розваг і зажур, суперечок і сподівань, зустрічей і подарунків, запитань і здивувань показано як світ і древнім, і сучасним водночас. Художник використовує візуальні коди іконопису ХVІІ ст., буквиці середньовічних книжок, принципи заставок (зокрема, і японських), що їх можна розглядати як окремі «картинки в картинках
Эратосфена часто называют «отцом географии» не только за его заслуги в развитии географических идей – он первым назвал географию географией. Он во многих отношениях весьма выработке такого подхода к изучению Земли, при котором ее рассматривают как дом человека. А это и до сих пор встречает сопротивление.
У Эратосфена было два прозвища: Бета, которое означало, что хотя он и был главным служителем, но ученый получился из него второстепенный, и Пентатлос (Пятиборец), то есть атлет, выступающий в пяти различных видах спортивных игр.
Многоборец. Другое его прозвище, Бета, т. е. «второй», по-видимому, также не содержит ничего уничижительного: им желали показать, что во всех науках Эратосфен достигает не высшего, но превосходного результата.
