Раціоналізація харчування спортсменів вимагає рішення таких питань, як організація харчування на різних етапах річного циклу тренувань і змагань. Тому метою створення певних раціонів (раціон – норма продуктів харчування для людини на одну добу), меню або розробки конкретного режиму харчування є, перш за все, досягнення максимальної відповідності між можливим впливом дієти на організм спортсмена і завданнями які, поставлені спортивними педагогами на даний період тренувань або змагань. Такої відповідності можна досягти за наявності конкретних біохімічних і фізіологічних даних про обмін речовин і стан організму спортсменів при виконанні фізичної роботи різної тривалості та інтенсивності з урахуванням таких чинників, як нервово-емоційна напруга, клімато-географічні умови місця проведення тренувань і змагань, антропометричні та інші індивідуальні характеристики спортсменів. Існуючі рекомендації щодо харчування спортсменів, раціони для осіб, які займаються різними видами спорту, не відповідають даним вимогам у повній мірі, оскільки вони, як правило, враховують валові показники витрат енергії, потреби щодо основних незамінних чинників їжі, які є середніми для всього річного циклу тренувань і змагань.
Тому створення раціонів харчування спортсменів на конкретний період тренувань – завдання досить актуальне.
Кроме окружающей внешней среды важной характеристикой, отличающей условия формирования индустриального и постиндустриального общества выступает изменение мировой политической системы. Для национальных демократий мировая политическая система также играет роль окружающей среды, только не природной, а социально- политической.
Переход человечества от эпохи Индустриализма к эпохе Постиндустриализма совпал с кардинальной реконструкцией мировой политической системы. Распад СССР и системы социализма, создание Европейского союза и выход США, единственной оставшейся супердержавы, на лидирующие позиции в мире - вот основные реалии, исходя из которых началось кардинальное изменение мировой политической системы. Главным итогом этого изменения стало значительное укрепление Запада во главе с его лидером - США и исчезновение социалистической системы государств, составлявшей второй полюс биполярной мировой политической системы времен холодной войны. Мир времени перехода от Индустриализма к Постиндустриализму стал однополярным. Но на этом переходный процесс не завершился. Дальнейшее экономическое и политическое развитие, включившее и современный мировой финансовый и экономический кризис, за инициирование которого США не могут не нести ответственность, поставили под вопрос однозначность американского лидерства и, вообще, однополярность современного мира. В настоящее время мировая политическая система продолжает находиться в переходном процессе от моно- к биполярности и уже есть как минимум две кандидатуры на роль второго полюса мира: Китай и Евросоюз
Объяснение:
