Сделать на испанском 1. сontestad a las preguntas. (дайте відповіді на запитання). – ¿qué días vais a la escuela? – – ¿qué días no vais a la escuela? – – ¿qué día vas al cine o al teatro? – – ¿qué días van tus amigos al estadio o al parque? – – ¿qué día va tu amigo a la biblioteca? – 2. completad las frases con los verbos ir o ver en la forma correspon- diente. (доповніть речення дієсловами ir або ver у відповідній формі). 1. yo al circo. en el circo yo a un acróbata. 2. los niños al zoo. ellos muchos animales. los animales a los niños. 3. rafael al patio. él a fidel en el patio. los amigos el muñeco de nieve. 4. ¿ (tú) a la biblioteca? – no, al estadio. 5. ¿ (vosotros) a la profesora? – sí, nosotros a la profesora. 3. completad las palabras con mucho, -a, -os, -as. (доповніть словами mucho, -a, -os, -as). lápices, calles, patinetes, sol, patios, flores, trabajo, noches, zoos, viento, pájaros, animales, estuches, carpetas, colores, páginas, ejercicios, preguntas, pinceles, lluvia, frío, cole- gios, mochilas, gusto.

ответ:  Эксцентриситет орбиты спутника Луны е ≈ 0,125

Объяснение:   Дано:

Наименьшая высота орбиты hmin = 378 км

Наибольшая высота орбиты hmax = 985 км

Радиус Луны Rл = 1737 км

Найти эксцентриситет орбиты е - ?

Во время движения спутника по эллиптической орбите вокруг Луны центр Луны находится в одном из фокусов эллипса.

Тогда минимальное расстояние орбиты от центра Луны будет:

Smin = Rл + hmin = 1737 + 378 = 2115 км.

Максимальное расстояние орбиты от центра Луны будет:

Smax = Rл + hmax = 1737 + 985 = 2722 км.

С другой стороны Smin = А(1 - е) и Smax = А(1 + е), в этих выражениях А - большая полуось орбиты. Из последнего выражения выразим А

А = Smax/(1+е), и подставим её значение в предпоследнюю формулу, имеем: Smin = Smax(1-е)/(1+е), или 2115 = 2722(1-е)/(1+е),

или       2115(1+е) = 2722(1-е).

Раскроем скобки: 2115+2115е = 2722 - 2722е,        или 4837е = 607.

Отсюда е = 0,12549...

В соответствии с требованием округления е ≈ 0,125

Объяснение:

Сміх — гостра зброя письменників у боротьбі з різними людськими пороками: лицемірством і плазуванням, гонористістю та пихатістю, зажерливістю, скупістю, підлабузництвом... Китайський філософ Конфуцій сказав: "Скаржитися на неприємну річ — це подвоювати зло, сміятися з неї — це нищити його". А французький письменник Франсуа Рабле у передмові до свого роману "Гаргантюа і Пантагрюель" писав: "...правду часом пишуть жартома. Пориватиме тебе на сміх — смійся собі на здоров'я!". Ці слова Ф. Рабле можна віднести і до комедії "Міщанин-шляхтич" Мольєра. Понад 300 років ця комедія не сходить зі світової сцени. Людство читає цю геніальну п'єсу, сміється, обговорює... Що викликає сміх у комедії Мольєра? Сміх викликає бажання головного героя комедії пана Журдсна вибитися у шляхтичі.

Пан Журден розбагатів на торгівлі тканинами. Цією ж справою займався і його батько. Його дружина, пані Журден, також дочка купця. Однак новобагатько соромиться свого походження і робить усе можливе, щоб навчитися хороших манер, здобути освіту і близько зійтися з представниками вищого світу.

Бажання стати шляхетним дворянином засліплює розум пана Журдена. Він наймає цілу купу учителів, намагається бути схожим на дворян в одязі, звичках, манерах.

Очманілий пан Журден не помічає, що оточуючі глузують, а іноді навіть і знущаються з нього. Кожний із чотирьох учителів переконує пана Журдена в необхідності вивчення саме його предмета. Недоброчесний учитель музики визнає, що Журден є тією людиною, гаманець якої може стати легкою здобиччю. "Ми знайшли саме такого чоловіка, якого нам треба! Його фантазія — удавати із себе галантного шляхтича скарб для нас!" — стверджує він.