НИЖЕ
Объяснение:
1. Выявление проблемы
Выбор профессии – это большая ответственность, которую очень важно осознать как можно раньше. Я знаю много примеров того, как люди, имеющие диплом по какой-либо специальности всю жизнь занимаются совсем другим делом. Конечно, у каждого обстоятельства могут сложиться по-разному. Ошибка в выборе профессии может привести к тому, что, занимаясь не своим делом, человек тяготится им, плохо справляется со своей работой и у него портится характер. И наоборот, самые счастливые люди, это те, кто получает удовольствие от своей работы, у них всё хорошо получается и это успеху и карьерному росту. Конечно, трудно загадать на 30 лет вперёд, ведь за эти годы может многое измениться, и многих профессий, которые имели люди 30 лет назад, уже не существует, благодаря развитию техники. И всё-таки, чтобы не жалеть потом, надо попытаться разобраться в себе и узнать как можно больше о разных профессиях. Этот проект будет моей первой попыткой в этом направлении.
2. Выявление основных параметров
Совпадение с моими собственными желаниями и получения необходимого образованияВозможность трудоустройстваПрестиж профессииМатериальные затраты на получение профессии должны совпадать с доходами семьиВысокая заработная платаОдобрение семьей данной профессии.3. Определение интересов и склонностей.
Мне нравятся многие профессии: дизайнера, архитектора, филолога, лингвиста. Но я остановила свой выбор на трех профессиях: врач, преподаватель биологии или психолог. Во всех этих профессиях, так или иначе, предметом интереса, обслуживания, преобразования являются социальные системы, группы населения, люди разного возраста. Они предполагают учёбу и дальнейшую работу в крупных городах, что потребует больших жертв и целеустремлённости. Хорошо, что у меня есть ещё два года в запасе, и принимать решение надо не завтра. Профессиональная ориентация - это оказание человеку в профессиональном самоопределении, то есть в выборе профессии, наиболее отвечающей индивидуальным особенностям, склонностям и человека, профессии, которая соответствует потребностям и возможностям человека ими запросам рынка труда.
4. Выявление индивидуальных характеристик
Я обладаю склонностями в области Человек-человек. У меня нормальная самооценка и коммуникативные По результатам теста я - холерик. По характеру - трудолюбивая, настойчивая, требовательная.
5. Требования к профессиональной деятельности
Профессия должна быть:
Интересной и разнообразной Высокооплачиваемой Полезной Стимулирующей умственную деятельность6. Ошибки при выборе профессии
Перенесение своего отношения к человеку на профессиюУвлечение внешней стороной профессииВыбор профессии под влиянием случайных обстоятельствНезнание медицинских противопоказанийНезнание своих7. Пути получения профессий
Кубанский государственный медицинский университет
Кубанский государственный университет
Армавирская государственная педагогическая академия
8. Заключение
Сравнивая свои индивидуальные характеристики и требования к профессиональной деятельности, я пришла к выводу, что имею качества для овладения всеми тремя профессиями. А значит, на первый план выходят вопросы выбора учебного заведения и практические проблемы. В следующие два года при успешной учёбе и благоприятном материальном состоянии семьи, я смогу изменить свои профессиональные планы.
Выбор профессии – это большая ответственность, которую очень важно осознать как можно раньше. Я знаю много примеров того, как люди, имеющие диплом по какой-либо специальности всю жизнь занимаются совсем другим делом. Конечно, у каждого обстоятельства могут сложиться по-разному. Ошибка в выборе профессии может привести к тому, что, занимаясь не своим делом, человек тяготится им, плохо справляется со своей работой и у него портится характер. И наоборот, самые счастливые люди, это те, кто получает удовольствие от своей работы, у них всё хорошо получается и это успеху и карьерному росту. Конечно, трудно загадать на 30 лет вперёд, ведь за эти годы может многое измениться, и многих профессий, которые имели люди 30 лет назад, уже не существует, благодаря развитию техники. И всё-таки, чтобы не жалеть потом, надо попытаться разобраться в себе и узнать как можно больше о разных профессиях. Этот проект будет моей первой попыткой в этом направлении.
Тоді князь говорить:
— Ну, Ілля Муромець, накажи ти йому!
От Ілля Муромець і каже:
— Ви станьте тут,— до князя і княгині (накрив їх буркою),— я вас прикрию, щоб у вас перепонки у вухах не полопались, коли він буде свистіти.
А Солов'ю-розбійнику наказав:
— Ану, слухай, Соловей-розбійник, що я тобі наказую, засвисти іще раз по-солов'їному!
Так він як засвистів — листя посипалось з дерев і ті богатирі, котрі були у князя Володимира, попадали і рачки тікали. А він іще як заревів по-звіриному, так ті рачки розбіглися, хто куди попав, князя й княгиню Ілля держав під буркою, щоб не попадали і щоб перепонки не полопались.
— Такі ви знатні, га? — каже Ілля Муромець до богатирів.— Тікаєте? А як же я од нього не тікав?
Тоді вивів Солов'я-розбійника у поле і одрубав йому голову.
Потім остався жить у князя Володимира. От одного разу знов богатирі з'їхалися до князя. Гуляли там, бенкетували і щось там не помирилися, посварилися з Іллею Муромцем. Підмовили князя, і князь узяв та й посадив Іллю Муромця в тюрму. Посадив у тюрьму і ту тюрьму обгорнув землею, валом таким. І не посилав три роки Іллі Муромцю їсти, думав, що Ілля вже там загинув.
А дочка князя Володимира, щоб батько не знав, таємно носила Іллі їсти. І він собі так сидить, їсть, п'є, а князь думає, що він уже давно помер.
Пройшло три роки. Коли це один татарський цар, богатир на ймення цар Калін, присилає до князя гінцем листа, пише: «Я татарський цар Калін. Мало мені моїх татар, хочу забрать і твою Київщину. І коли ти мені добровільно не оддаси своє царство, то я прийду з військами, завоюю тебе, і ти будеш зі своєю жінкою у мене на кухні воду носить».
Почитав князь Володимир того листа, перелякався. Зразу почав радитись з жінкою:
— Що нам робить, що нам робить? Привезли й дочку:
— Що нам робить? Дочка каже:
— Ану, пошліть, часом живий Ілля Муромець там?
— Що ти,— каже князь,— здуріла, чи що? Три роки він голодний там сидить, він давно помер, його кістки там розсипались, мабуть.
— Та ні, ні, ану, пошліть!
Він знов кричить на неї, а далі:
— Та, може, і справді він живий.
Батько бачить, що дочка пристає, та й каже:
— Ану, пошлю, підіть подивіться!
Пішли, розкопали... Зайшли. А Ілля Муромець сидить, пісеньки наспівує.
Повернулись вони до князя і говорять:
— Ілля Муромець живий, наче з ним нічого і не бувало.
— Правда?
— Правда.
— Ану гайда! — князь бігом до нього. Прийшов, одімкнув усі двері, випустив Іллю Муромця і почав просити:
— Іллюшко,— каже,— Іллюшко, прости за те, що я на тебе прогнівався і посадив тебе в тюрму! Виручай тепер нас із біди!
— Ні-і! — каже Ілля Муромець.— Іди ти собі! Ти хотів заморити мене голодом, щоб я вмер, а тепер хочеш, щоб я йшов виручати тебе! Нема!
Послав князь княгиню.
Прийшла княгиня, просила, просила, знов Ілля відмовився:
— Ні-і! Нізащо вас не буду захищати. Тоді дочка каже:
— Ану, піду я по
Прийшла дочка, він не відмовляється, каже:
— Ти мене годувала, ти мене держала на світі, за тебе йду, буду захищати Руську землю! Має,— каже,— твій тато і мама щастя.
І як вийшов Ілля Муромець, як пішов з Каліном царем воювати! Розбив Калінове військо. А цар Калін був здоровий, сильний богатир. Коли Ілля розбив його війська, він сам взявся з Іллею бороться. Бились, бились, троє діб бились. Цар Калін уже наче совсім подужав Іллю, кинув його об землю і надавив.
А цар Калін татарський мав три дочки, три красуні дочки мав, і не хотів він Іллю Муромця убить, а тільки залякать. Витяг кинджал і каже: «От я з тебе кишки випущу!» А потім:
— Ну, ще оставлю тебе живим. У мене є три дочки, вибирай яку хоч заміж і будеш жити у мене, будеш мене захищати. Нащо тобі оті руські князі поздавалися, коли ти сам за їх б'єшся, а вони не допомагають тобі?
А Іллі Муромцю оті старики, які його оздоровили, сказали: «Ти як будеш на руській землі, то весь час будеш од землі сили набираться. Скільки будеш лежать на землі, стільки будеш сили набираться». От цар Калін його душить до землі, а Ілля думає: «Га-га-га, души, души!» Та все стає сильнішим і сильнішим.
Цар Калін грозить йому: «Якщо не хочеш мою дочку заміж узяти, то я тебе зразу ж заколю». А Ілля спокійно лежить. Лежав-лежав, а вже відчуває, що силу має! Узяв, захватив ногами та як кине царя Каліна вгору. Той піднявся метрів на десять угору, а тоді як упав — мало не вбився об землю. Ілля Муромець живо схопив його за ноги і давай ті війська, котрі були ще недобиті, тим царем Каліном колошматити. Крутить кругом себе і його ж війська б'є. І розбив усі війська татарські. Потім вернувся назад у Київ, узяв у князя Володимира дочку заміж і живе собі, царствує.
