Шановний Олександре Степановичу!
Ох! Як шкода, що минуло стільки років!
І на берег незабутній
я не вийду зустрічати "Секрет"!
...Не побачу Вас капітаном...
Ох! Як шкода, що не я Ассоль...
Мої сни розлучаються туманом
На очах залишаючи лише сіль.
Де Ви, Грей?!
Відповіддю мовчання...
Ні! Чи не марні мрії!
Ви жили у тяжкий час,
Коли багато було лиха!
Але серце відчайдушно билося!
Вогонь віри у диво не гаснув.
Ассоль зустріла Грея
Ви прожили життя недаремно...
Лише той, хто вірить та любить
Хто душею прагне на щастя
зустріне свою Асоль
Не зламають його негоди!
Объяснение:
