Відповідь:
Пояснення:
Акорд - це три або більше звуків, що розташовані (або можуть бути розташовані) по терціям.
Назви ступенів акорду залежать від того на якій відстані (інтервал) вони они знаходяться від прими (нижнього звуку аккорду): прима, терція, квінта, септима, нона.
Обернення акорду - це переміщення нижнього звуку на інші акордові звуки та додавання інших звуків у верхніх голосах (простіше - це зміна порядку звуків в акорді).
Тризвук (5/3) - це акорд з трьох звуків, що розташовані, або можуть бути розташовані по терціям.
Види тризвуків залежать від видів терцій, з яких вони складені.
Оскільки терції бувають двох видів (велика і мала), то тризвуків з них можливо скласти всього чотири:
Види тризвуків
Тризвуки
Обернення тризвуків:
Секстакорд - 6 (терцовий тон в басу) = терція + кварта
Квартсекстакорд - 6/4 (квінтовый тон в басу) = кварта + терція
Обернення тризвуків
Септакорд (7) - це акорд з чотирьох звуків, які розташовані, або можуть бути розташовані по терціям.
Вид септакордів залежать від видів тризвуків і септим з яких они складені.
Оскільки видів тризвуків всього чотири, а видів септим три (велика, мала і зменшена), то септакордов можна побудувати 12. З них найбільш вживаних всього 5:
Найбільш вживані септакорди
Септакорди
Обернення септакорда:
Квінтсекстакорд - 6/5 (терцовий тон в басу) = тризвук + секунда
Терцквартакорд - 3/4 (квінтовый тон в басу) = терція + секунда + терція
Секундакорд - 2 (септима в басу) = секунда + тризвук
Найбільш розповсюджені септакорди:
Домінантсептакорд - це малий мажорний септакорд розташований на п'ятому ступені (домінанті) мажору натурального і минору гармонічного. Інтервальний склад: мажорний тризвук + мала терція.
Розв'язання домінантсептакорду та його обернень:
Доминантсептаккорд с обращениями
Ввідний септакорд (малий зменшений в мажорі та зменшений в мажорі та мінорі гармонічному):
ґзменшений ввідний септакорд
Септакорд II ступеня (малий мінорний в мажорі і малий зменшений в мінорі та мажорі гармонічному)
Септакорд II ступеня
Объяснение:
В стихотворении Ф.И. Тютчева представлено два времени года: Зима и Весна. Они изображены как «враги» друг другу. Оба образы олицетворены, неслучайно автор, называя эти времена года, использует заглавные буквы. Зима, словно человек, «злится», «хлопочет», «ворчит», «взбесилась», «пустила снегу». Уже по использованным при раскрытии образа Зимы глаголам можно определить авторское отношение к конфликту между Зимой и Весной: Ф.И. Тютчев отдает предпочтение «прекрасному дитю» Весне, а не «ведьме злой» Зиме. Зима представлена в стихотворении как отрицательный персонаж: она строит различные козни Весне, не желая отдавать ей свои права на царствования в природе.
