Гондва́на в палеогеографии — древний суперконтинент в южном полушарии, включавший Африку, Южную Америку, Антарктиду, Австралию, Новую Зеландию, а также Аравию, Мадагаскар и Индостан. Образовалась в конце докембрия (750—530 млн л.н.) в результате раскола суперконтинента Родиния.
Лавра́зия — древний континент, северный из двух континентов (южный — Гондвана), на которые распался протоконтинент Пангея в мезозое. Позже, от 135 до 200 миллионов лет назад, Лавразия распалась на Евразию и Северную Америку.
Панталасса (др.-греч. Πᾶνθάλασσα — букв. «всеморе» от παν- «весь», «целый», «каждый» + θάλασσα «море») — гипотетический океан, окружавший, начиная с силурийского периода (443 млн лет назад) палеозоя и до среднего мезозоя (200 млн лет назад) включительно, суперконтинент Пангею и покрывавший около половины земного шара. В настоящее время литосферные плиты Панталассы замещены литосферными плитами под Тихим океаном.
Те́тис (немецкоязычная форма имени греческой богини моря Тефиды — греч. Τηθύς, Tethys[1]) — древний океан, существовавший в эпоху мезозоя между древними континентами Гондвана и Лавразия. Реликтами этого океана являются современные Средиземное, Чёрное и Каспийское моря[2].
Пангея (др.-греч. Παγγαῖα «всеземля», от др.-греч. πᾶν «весь», «целый», «каждый» + Γαῖα «Земля») — сверхконтинент, существовавший в конце палеозоя и начале мезозоя и объединявший практически всю сушу Земли 335—175 млн лет назад — Гондвану, Лаврентию, Балтию и Сибирь. Название предложил Альфред Вегенер (нем. Alfred Lothar Wegener).
У будь-якій людині живе цілий спектр емоцій. Це можуть бути радість, злість, щастя, образа, захоплення, ненависть і багато інших. Залежно від життєвої ситуації кожна емоція дає про себе знати. Якщо чесно, то я трохи заздрю людям, які вміють приховувати і контролювати свої емоції. Я належу до числа тих людей, яким контроль дається вкрай складно. Не завжди, навіть позитивні емоції, виявляються доречними. Наприклад, я можу голосно засміятися в кафе. І це не означає, що я погано вихована. Я віддаю собі звіт, як себе потрібно вести в громадських місцях, але деколи емоції на стільки беруть гору, що стримати їх неможливо. І добре, якщо не контролюються позитивними відчуттями.
Я знайома з деякими людьми, яких долають негативні емоції. Вони не можуть приховувати своє невдоволення, образу і відразу починають висловлювати неприємні мови. З боку це виглядає жахливо. Не хочу нікого засуджувати, але на мою думку, людині важливо контролювати себе, особливо якщо мова заходить про почуття інших людей. Не всі в нашому житті виходить так, як ми хочемо. У всіх бувають розчарування, стреси, гіркоти образи, але якщо людина здатна приховати ці емоції від оточуючих, опрацювати їх в собі і поділитися з найближчими-то це чудово. З такими людьми легко знаходити спільну мову, від них не чуєш брутальності і отримуєш позитивний заряд.
