Лінійні й кутові розміри, що визначають номінальне розташування і (або) номінальну форму елементів, обмежених допуском, при призначенні допуску нахилу, допуску форми заданої поверхні або заданого профілю позначають на кресленнях без граничних відхилень і беруть в прямокутні рамки.
Допуски розташування охоплюючих і охоплюваної поверхонь можуть бути двох видів — залежними і незалежними. Залежним називається допуск розташування, значення якого залежить не тільки від заданого граничного відхилення, а й від дійсних відхилень розмірів поверхні, що розглядаються. При залежних допусках мають задаватися граничні відхилення розташування, які відповідають найменшим граничним розмірам охоплюваної поверхні.
