ответ: Трагедія другої світової війни зробити літератури на матеріалі творів Війна — Це не природний стан людини знецінюють чи найбільшу коштовність на землі — людське життя вона є трагедію як для переможених таке переможців у другій світовій війні у і уряду і народи країн антигітлерівської кулаці мали ясно позитивно мету вони боролися проти фашизму тому літературу про цю війну мала в 1-у чергу антифашистську спрямованість патріотичний пафос проте не менш вами тут є протест проти самої сутності війни як насильство над людиною проти війни яка знищує в людині людське і Петро перетворює її на потвора з психології тварин саме такий У зображенні війни ігаємо у творах Белля, викова, Івашкевича, Некрасова. Війна у творах німецького письменника гріх Абеля — це війна переможених.Він зображає її останній період — період відставку і по поразки, проте belli цікавила не війна як така, а людина на війні. У величезній кількості жертв, — говорить він, — говориться окрема людина, самиця окрема людина, її страждання стають центральним об’єктом зображення. Героїв Еля — солдати, afraidтори, фельдфебель, обр-лейтенанти — Прості служаки, виконавці чужої волі, що не знайшли в собі сили протистояти фашизму, а тому самі певною мірою страждають від своєї причетності до його злочинів. Ні, Бель не виправдовує їх — він співчуває ім как людям
Объяснение:
Трагедія Другої світової війни у зарубіжній літературі
(на матеріалі творів Г. Белля та В. Бикова)
Війна — це неприродний стан людини. Знецінюючи найбільшу коштовність на землі — людське життя, вона є трагедією як для переможних, так і для переможців.
У Другій світовій війні і уряду, і народи країн антигітлерівської коаліції мали ясну позитивну мету: вони боролися проти фашизму. Тому література про цю війну мала, в першу чергу, антифашистську спрямованість, патріотичний пафос. Проте не менш вагомими тут є протест проти самої сутності війни як насильства над людиною, проти війни, яка знищує в людині людське і перетворює її на потвору з психологією тварин. Саме такий підхід у зображенні війни ігаємо у творах Г. Белля, В. Викова, Я. Івашкевича, В. Некрасова.
