Сор по казаскому я зыку 6 класс 2 четверть

Голоко́ст (від англ. the Holocaust, з дав.-гр. ὁλοκαύστος — «всеспалення») — переслідування і масове знищення євреїв і ромів у Німеччині під час Другої світової війни; систематичне переслідування і знищення європейських євреїв і циганів нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933 — 1945 років; геноцид єврейського народу в часи Другої світової війни, внаслідок якого загинуло до 6 мільйонів осіб. Як жертв Голокосту зазвичай сприймають також інші етнічні та соціальні спільноти, яких нацисти переслідували і знищували за приналежність до цих спільнот (роми, гомосексуали, масони, безнадійно хворі тощо)[1]. Тобто, у ширшому розумінні, голокост — систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.

Объяснение:

Типы поселений в Челябинской области. В области есть почти все типы городов: к большим городам (с численностью населения 100–250 тыс. жителей), относят: Копейск, Миасс, Златоуст; к крупному (с численностью населения 250–500 тыс.) городу относят Магнитогорск; также есть город-миллионник – Челябинск. Кроме городов в Челябинской области есть поселки (Александровка, Вишневый, Дубровка и др.), села (Еманжелинка, Кумляк, Кунашак и др.), деревни (Кунакбаева, Мельниково, Новый Миасс и др.), рабочие поселки (Новосинеглазовский), поселки городского типа (Тимирязевский, Межевой, Красногорский). К первым населенным пунктам Челябинской области относят: Касли (1747), Златоуст (1754), Катав-Ивановск (1755), Кыштым (1757), Сатка (1758), Юрюзань (1758), Усть-Катав (1758), Миасс (1773). Происхождение названия «Челябинск». Согласно топонимическому словарю «Географические названия мира» под редакцией Евгения Поспелова, селение основано в урочище Челеби, название которого происходит от тюркского личного имени Челеби («царевич», «образованный»). Потомки первопоселенцев и старожилов, говорили о том, что название крепости Челяба, данное по названию урочища, восходит к башкирскому слову «силәбе» («впадина», «неглубокая яма»).