Образ Нори в творі “Ляльковий дім” уособлює – жінку турботливу, ласкаву і ніжну до дітей, чоловіка, лікара Ранка, служанки. Але це лише “вершина айсберга” насправді воно не така і щаслива… Образ Нори викликає бажання співчувати цій жінці, дивуватися її безпорадності, зрозуміти її дії, але ж ніяк не засуджувати її.
Нора Хельмер – центральний персонаж п’єси “Ляльковий дім”, дружина адвоката Хельмера, має, здається, все необхідне для щастя: коханого чоловіка, дітей, будинок. Щасливо проживши з чоловіком чималу кількість років, вона раптом приймає несподіване рішення піти з дому. Ніхто з домашніх не здогадується, чим викликане таке рішення. Вдобавок ніхто не знає, що за зовнішньою веселістю і пустотливістю Нори, цієї «білочки», «співунки-пташечки», ховаються величезне напруження сил і здатність на безоглядну самопожертву.
Як виявилося, життя Нори не було таким вже й безхмарним і щасливим. Їй довелося протягом ряду років приховувати свій непорядний вчинок: одного разу Нора, щоб добути грошей для лікування небезпечно хворого чоловіка, підробила на векселі підпис батька. Нора перенесла страшні душевні муки в очікуванні тієї фатальної хвилини, коли її таємниця буде викрита. І ось настає момент зізнання, момент випробування двох перед обличчям лиха. Але вбивчий егоїзм чоловіка проявляється у всій своїй повноті. Хельмер не витримує випробування. Короткого часу небезпеки вистачило, щоб він скинув з себе маску безмежно люблячого чоловіка і виявив своє справжнє обличчя. До прочитання рокового письма Хельмер виголошує на адресу дружини пристрасне зізнання у любові і відданості . Дізнавшись про провину Нори, муж в повному сум’ятті бурмоче зовсім протилежне: виявляється, у Нори «ні релігії, ні моралі, ні відчуття обов’язку … мене, мабуть, запідозрять у тому, що я знав про твій злочині». Але навряд небезпека відступає, як Хельмер, який недавно обсипав дружину образами, називав її «лицеміркою, брехухою, злочинницею», знову перетворюється на доброго і дбайливого «порадника і керівника».
Всі ці перетворення цілком виправдовують бажання Нори покинути «ляльковий дім», цю «велику дитячу». Нора вважає, що, перш ніж бути дружиною і матір’ю, вона повинна стати людиною. Вона іде від чоловіка, залишаючи трьох дітей. Закінчення п’єси — це діалог чоловіка і жінки, який пояснює поведінку і рішення Нори. Ось діалог Нори з чоловіком
Ніщо не може повернути її до колишнього життя, тому вона обирає неясне майбутнє, повне небезпек і труднощів, вирішується на самостійне життя в боротьбі і нестатки. Норі необхідно піти, щоб «розібратися в самій собі» і у всьому іншому, «виховати себе саму». П’єса була сприйнята, перш за все, як твір, написаний на захист жіночої емансипації. Але для самого Ібсена основна суть його п’єси полягала зовсім не в «жіночому питанні». На конкретному прикладі долі жінки в буржуазному суспільстві драматург ставить центральне для нього питання про звільнення особи взагалі, про вироблення цілісної, справжньої людини
Объяснение:
Знаю багато , але можеш вибрати головне
Альберт родился 14 марта 1879 года, в городке под названием Ульм, что в Германии.
Примечательно, что Эйнштейн в детстве вовсе не был вундеркиндом, а его родители – чего уж греха таить – даже подозревали слабоумие у своего мальчика. Действительно, в детские годы Альберт не блистал умом (или не хотел этого делать?). В школе все считали Эйнштейна чересчур медлительным, ленивым и, как следствие, ни на что ни А над его головой – большой, непропорциональной, странной – все откровенно смеялись.
Мог ли в таких дурных условиях раскрыться талант юного Альберта? Разумеется, нет. Именно поэтому Эйнштейн так и не получил аттестат об образовании, однако сумел заверить родителей, что это не самое главное, и что он, без всяких сомнений, сможет самостоятельно подготовиться к экзамену в Высшее техническое училище.
Но, увы и ах, первую попытку поступления Альберт провалил…
Тут родители будущего гения потеряли и последние крохи веры в своего сына…
Но Альберт реабилитировался, и все-таки покорил эту величину, поступив в Политехникум. Но… лекции, которые там читали, показались Эйнштейну неинтересными, и он стал прогуливать занятия, изучая в это время последние научные теории и выстраивая в своей голове уникальную, доселе невиданную мыслительную конструкцию…
ОТКРЫТИЯ АЛЬБЕРТА ЭЙНШТЕЙНА
Краткая биография Альберта Эйнштейна
Всю свою жизнь и всё свое окружение Альберт формировал под единственную любимую деятельность – под науку.
Вместе со своей первой женой – Милевой Марич - Эйнштейн был твердо уверен в том, что получит Нобелевскую премию. Позже, когда первый брак гения распался, он писал Милеве, что все деньги, которые он получит в виде премии, он непременно отдаст ей. Свое слово Альберт сдержал. Правда, премию он получил не за теорию относительности, на которую возлагал надежды, а за объяснение законов фотосинтеза.
Получив деньги, Эйнштейн без единой тени сомнения послал Милеве все 32 тысячи долларов. Стоит сказать, что по тем временам это была колоссальная сумма… Но Альберту она была не нужны. Он продолжал мыслить, постигая фундамент этой Вселенной.
Итак, какие же открытия совершил самый великий ученый в истории?
Альберт Эйнштейн разработал общую и специальную теорию относительности; он создал квантовую теорию фотоэффекта и квантовую теорию теплоемкости. Он вывел статистическую теорию броуновского движения, заложив базу для теории флуктуаций. Он создал теорию индуцированного излучения и рассеяния света. Он пересмотрел такие понятия как и время, построив взамен ньютоновской новую теорию гравитации. Альберт Эйнштейн – вместе с Максом Планком – заложил фундамент всей квантовой теории, которая к настоящему времени является основой современной физики.
Объяснение:
