У лірику Пушкіна винятково повно втілені його багате духовне життя, шляхетність і краса його внутрішнього миру. Відкритий всім враженням буття, Пушкін був поетом дійсності, відгукувався на різноманіття життєвих явищ. Будь-яку, саму прозаїчну, повсякденну повсякденність він умів облагородити, виявити красу, що таїться в ній. Він, як ніхто іншої, був наділений винятковим почуттям краси, міри, гармонії. Пушкінський гуманізм невідривний від почуття прекрасного. У цьому складається своєрідність Пушкіна як художника-мислителя
