7. 1) Проанализируйте примеры слов, которые относятся к собственно русским, то есть возникшим в русском языке, развивающемся самостоятельно с рубежа XIV—XV веков по настоящее время. Все ли они являются знаменательными? К ка- ким тематическим группам можно отнести эти слова? (1) Варенье, голубцы, лепёшка, вилка, обложка, вьюга, гололёд, смородина, кустарник, ненастье, возчик, лётчик, каменщик, налад- чик, школа-студия, МХАТ, СССР, зажим, переплёт, пароход, само- лёт, вжиться, разбежаться, по-матерински, огнетушитель, раздевал- ка, по-дружески, вследствие, насчёт, сверх, наподобие, дикорасту- щий.
2) Шоссейный, кофейня, компьютерный, джазовый, дзюдоист, сёрфингист, диджеевский, форумчанин.
2) Подумайте, какой общий признак объединяет все собственно русские сло- ва. Связан ли этот признак с их структурой и делением на морфемы?
3) Чем, по вашему мнению, различаются первая и вторая группы слов?

1. Нерациональное и. п. перед началом ведения в движении: при ведении правой - левая нога сзади, при ведении левой - правая; мяч удерживается перед собой, не определена рабочая кисть.

2. Участие ладони в выталкивании мяча.

3. Чрезмерное закрепление в лучезапястном и локтевом суставе, сведенные пальцы: плохой контроль над мячом.

4. Слишком «мягкая» кисть: игрок шлепает по мячу, а не толкает его; слишком «твердая» кисть: игрок жестко стучит по мячу, как доска.

5. Преждевременное отрывание опорной ноги в начале ведения, опережающее выпуск мяча; пробежка.

6. Нерациональное наложение кисти на мяч при ведении в движении: кисть накладывается не сзади-сверху, а сверху; направлена не вперед, а в сторону: замедляется движение игрока вперед.

7. Мяч посылается в пол перед ногами: игрок теряет его или вынужден останавливаться, чтобы не сыграть ногой.

8. Чрезмерное или недостаточное сгибание руки в локтевом суставе при встрече с мячом: игрок слишком высоко или слишком низко встречает мяч (выше пояса или пола) - затруднен контроль над мячом и возможна его потеря.

9. Задержка мяча вследствие непродолжительного его захвата кистью снизу: нарушение правила «Ведение мяча».

10. Опущена голова, слишком сильно наклонено вперед туловище при низком ведении мяча: игрок не контролирует ситуацию на площадке.

1. Дати ґрунту відпочити. Це значить, що цілий рік на земельній ділянці не бажано вирощувати культурні рослини. Бур’яни також бажано виполювати. До зими потрібно ґрунт перекопати таким чином, щоб верхній шар перевернути донизу. Такий відпочинок піде на користь Вашій земельній ділянці.

2. Оздоровити ґрунт – це скосити з незасіяної ділянки бур’яни, у яких ще не встигло сформуватися насіння. Якщо бур’яни виросли досить великими, їх потрібно подрібнити і розкидати по поверхні ґрунту, а потім заробити. Під шаром ґрунту бур’яни будуть розкладатися, при цьому будуть вивільнятися поживні речовини.

3. Прекрасним засобом збагачення ґрунтів поживними речовинами є сидерати. Після збирання врожаю (наприклад, картоплі) наприкінці літа або на початку осені можна висаджувати швидкорослі рослини-сидерати: гірчицю, редьку, квасолю, сою, горох, конюшину, гречку, овес та інші. Цим вони фіксують з повітря азот і збагачують не ґрунт,а також піднімають з нижніх до верхніх шарів ґрунту інші поживні елементи.

4. Восени можна засіяти ділянки житом. Весною його слід глибоко перекопати разом з бур’янами, які виросли за цей час. А через 2 тижні можна сіяти заплановані культури.

5. Вносьте органічні добрива – гній, компост, перегній, курячий послід або обробляйте його спеціальними мікробіологічними препаратами. Проте, найефективнішим є внесення добрив, які уже підготовані до внесення. Це сприяє тому, що економиться час і рослини отримують елементи живлення зразу у доступній формі.