"Аліса в країні чудес" дуже цікава казка, і якщо в ній не видно моралі, то тільки на перший погляд. Насправді ця казка може навчити дитину, та й дорослого, дуже багато чому.
Перш за все, ця казка вчити ніколи не втрачати самовладання і зіткнувшись з незрозумілим і може бути навіть неможливим не губитися, а прийняти нові реалії такими як є і знайти б виживання в такій ситуації. Скільки ми бачимо фільмів або читаємо книг, коли герої стикаються з чимось містичним і фантастичним і губляться, впадають в паніку, божеволіють. Аліса просто прийняла казковий світ як реальний і відмінно в ньому влаштувалася. Звичайно, на саме справі невелика ймовірність зустріти чеширского кота або провалитися в кролячу нору, але гнучкість психіки може до вижити і в нашому реальному світі, не здатися перед виникаючими труднощами, а всюди знайти щось позитивне.
"Аліса в країні чудес" вчить тому, що в світі немає нічого неможливого, а для дитини це дуже важливо, дозволяє зберегти віру в себе і в свої сили.
Казка ця дуже добра, в ній немає жодного лиходія, і це також дуже добре. Всі ми за своїм бачимо світ і якщо для нас він складається з одних злодіїв і грубіянів, то так воно і виявиться в підсумку, як не дивно. Якщо ж ми помічаємо тільки хороше і красиве, то так воно і буде насправді. У справедливості цього я завжди переконувалася.
Счастье человеческой жизни - возможности познавать окружающий его мир, путешествовать и быть любимым и ценным в своей семье человеком.
Как говорится: "Счастье в мелочах". Люди ценят мимолётные юношеские влюбленности, встречи, знакомства, что потом становятся важной частью их жизни. Люди любопытны. Они всегда хотят успеть всегда и везде, и даже там, где их никто не ждёт. Они стремятся к открытию чего-то нового из простого интереса, хотят завести семью, детей и тому подобное.
И это делает их существование по-настоящему счастливым.
