с третьим и четвертым задачей

Папа: Донечко, на дворі кінець грудня, ти знаєш, яке скоро свято?
Донька: Слухай, пап, мені всього 11 років, звідки мені знати таке? Піди в четверту вітальню на 3-му поверсі, там по-моєму календар висить.
Тато: Ну, це свято ми вже святкували. Спробуй вгадати.
Донька: А, зрозуміло, це те свято, коли ми їздимо на Гаваї.
Тато: Ні, донька, те свято, про яке ти говориш це твій день народження. Його ми святкуємо 5 числа кожного місяця.
Донька: А, це той день, коли ми на танку катаємося?
Тато: Ні, то день перемоги.
Донька: А, день катання на літаку?
Тато: Ні, то день авіації.
Донька: А, згадала. Це той день, коли ти всім кажеш, що в тебе коштів немає.
Тато: Немає, те 1-е квітня ... або день приходу податкової інспекції. Але те, про що я кажу - інше свято.
Донька: Ну, останнє, що я пам'ятаю - день, коли ми в аквапарку катаємося.
Папа: Ой, дитинко, як ти пам'ятаєш такі дрібниці. Просто в той день зламалося джакузі.
Донька: Здаюся.
Тато: Ну, скоро свято новий року.
Донька: І що в ньому незвичайного?
Тато: Дарують подарунки.
Донька: Ну, я і питаю, що в ньому незвичайного?
Папа: Подарунки дарую не я, а дід мороз.
Донька: А що, у діда морозу ще більш коштів, ніж у тебе?
Тато: Ні.
Донька: А чого він тоді подарунки всім дарує, краще б для себе чого-небудь купив.
Тато: Ні, дарувати подарунки - його робота.
Донька: А ця робота високооплачувана?
Тато: Ні, йому ніхто нічого за це не платить.
Донька: Добре, що ти не дід мороз. Ну, а скажи, як святкують новий рік.
Папа: Вся родина збирається укупі, вони п'ють вино, їдять салати, а дітки кричать «Ялинка Палай» і ялинка запалюється.
Донька: А, так би відразу й казав. Це день шашликів.
Папа: Чому ж шашликів?
Донька: Ну, в день шашликів вся родина теж збирається спільно, вони теж п'ють вино і їдять салати, а дітки розводять багаття, щоб підсмажити шашлики.
Папа: Як ти багато ще не знаєш. Ось у мене новий рік асоціюється з мандаринами і жуйками по рублю.
Тато: Ну, а зараз давай наряджати ялинку!
Донька: А для чого її наряджати, якщо вона все одно згорить?
Тато: Ні, вона не згорить, ми просто на неї ліхтарики повісимо, і вони будуть сяяти.
Донька: Ну от, а я вже замислювалася пострибати через багаття. Добре, пішли.

Топкое место, кочки, трясина, камышовые заросли… Так говорят вспоминая о широко распространенном в нашей стране природном сообществе – болоте.

Когда-то на этом месте было небольшое озеро, которое не имело стока, берега его быстро поросли камышом, рогозом. Прошло несколько десятков лет, и растения совсем захватили озеро и закрыли воду. И вот образовался толстый слой почти до самого дна.

Раньше болото считалось гибельным местом, где нет ничего хорошего. Оказывается, и болота очень важны в природе. Осушим болота – уйдет вода глубоко-глубоко в землю. Обмелеют наши реки, станут усыхать озера, которые питаются подпочвенными водами. А неспокойный мир хозяев болота – лягушек, конечно, тоже загрустит, если лишить их теплого дома. В болоте и для головастиков раздолье, да и комариками и мотылями можно вдоволь поживиться. Сколько же там укромных местечек для всевозможных насекомых – укрыться есть где, да и всем еды вдоволь. Заросли растений вокруг болот служат местом жизни и кормления многих птиц, зверей. Осушать болота надо с умом да с опаской, строго зная, как это отразится на окружающих водоемах и животных, не повредит ли им.