Основой экономики Крита было сельское хозяйство. На Крите еще в начале III тысячелетия до н. э. применяли плуг, выращивали пшеницу, ячмень, бобы, чечевицу, горох, лен, шафран. Критяне уже тогда были хорошими садоводами и славились урожаями маслин и винограда, инжира и фиников. На Крите было развито также скотоводство (крупный и мелкий рогатый скот, свиньи, птица). Основным занятием большей части критян было рыболовство.
Крит славился своими ремесленниками, изготовлявшими изделия из слоновой кости, глины, фаянса, дерева и производившими различные виды оружия. Из бронзы делали предметы домашнего обихода и ремесленные инструменты. Из золота и серебра критские ремесленники изготовляли предметы роскоши, культовые принадлежности для царей, знати и жречества. Критяне вели оживленную торговлю со многими странами и областями Средиземноморья: Сирией, Палестиной, Египтом, Сицилией, Кипром, черноморскими областями, югом Франции и Италии.
Наряду с торговлей развивалось ростовщичество, которым занимались владельцы меняльных лавок — трапезиты. При многообразии монет, обращавшихся в греческом мире, размен денег имел важное значение для торговли. Трапезиты осуществляли также переводные операции и брали деньги на хранение. Крупные ростовщические операции вели храмы
Переговори між козаками й османами почалися 1647 р. Тоді козацьке посольство вирушило в Османську імперію, щоб заручитися підтримкою турків і татар для повстання проти Речі Посполитої. В результаті переговорів 1648 року було укладено українсько-турецький договір, згідно з якому Богдан Хмельницький перебував під особистою охороною Османської імперії. Дипломатична угода з турецьким урядом гарантувала гетьману укріплення влади й до в повстанні проти влади Речі Посполитої. За до Хмельницький змушений був платити данину з двох князівств, надавати військову до Порті (людей) і передати в управління османів одне місто. Дипломатичні відносини між Хмельницьким і турецьким урядом у подальшому розвивалися і сторони почали співпрацювати не тільки у воєнній, а ще й в торговій сфері.
