mdotsenko
03.04.2021 17:46

Прочитайте текст. Придумайте заголовок до нього. Складіть тези. Сформулюйте «рухомий рядок» для інформаційної телепередачі та її анонс.

Найранішу епоху медіа започатковують усні комунікації. Їхню появу зумовила риторична традиція. Усне слово як засіб передавання інформації і впливу на масову аудиторію належить до комунікативних універсалій. Усна культура визначає специфіку інших медіа — насамперед театру, радіо, телебачення, телефону. Усними комунікаціями активно послуговуються освіта, релігія, політика, право. Згадаймо, що Христос та його послідовники
поширювали ідеї християнства по всьому світові за до усних комунікацій, живого слова проповідей. Або ж візьмемо для прикладу фольклор (перекази, легенди, казки, голосіння, замовляння, молитви), який упродовж століть силою усного слова виховував, навчав і розвивав особистість.
Письмо, рукописна книга започаткували наступну епоху медіа. З винайденням і вдосконаленням письма з’явилася змога фіксувати звукове мовлення за до графічних знаків (літер алфавіту) на матеріальних носіях (пергаменті, папірусі), зберігати і передавати в часі й просторі інформацію. Поява рукописних книг (спочатку у вигляді сувоїв, а пізніше (прибл. у ІI — IV ст.) кодексів — складених навпіл і зшитих у формі зошита аркушів пергаменту), мала колосальне значення для розвитку освіти, науки, художньої літератури.
Народження нової галактики (цілої космічної системи) — так образно названо третю епоху медіа завдяки винайденню книгодрукування в 1450 році. Це була епоха Йоганна Ґутенберга, винахідника техніки друкування книг за до друкарських шрифтів, які спочатку імітували рукописні літери. У XV ст. Європу охопив книжковий бум. За це століття з’явилося більше книг, ніж за все попереднє тисячоліття. Прикметно, що вже в 1491 році у Кракові слов’янський першодрукар Швайпольт Фіоль випустив кириличним шрифтом «Часословець» і «Осьмигласник». Справжніми книжковими шедеврами власне українського друкарства стали видані у Львові 1574 року знамениті «Апостол» і «Буквар».
З друкованої книги беруть початок інші медіа — газети (італійське gazzetta) і журнал (фр. journal — щоденник) як види періодичних видань. Саме їх заведено називати прессою (фр. presse — друкарський верстат). Регулярний вихід газет у Європі припадає на 20-ті роки
XVІІ ст. Щоправда, тодішні газети виходили невеликими накладами, бо розраховані були на заможних читачів. Перша українська газета «Український вісник» вийшла друком 1816 року в Харкові. Набагато раніше в другій половині XVІІ ст. на теренах України з’явилися часописи (журнали).
Панування книги як медіа зумовило формування книжкової культури. З нею довгий час ототожнювали всю інформаційну культуру аж до появи радіо і телебачення. Проте з виходом на арену цих медіа книжка не зникла. Навпаки, нині вона функціонує не просто як медіа, а як соціокультурний феномен, пов’язаний із становленням націй-держав, стрімким розвитком
науки, техніки, промисловості, цивілізаційним розвитком, трансформується в цифровий формат.
З другої половини XX ст. розпочалася епоха телебачення після тріумфу кінематографа. Останній бере початок із фотографії, однак як технічний винахід свою історію він розпочав 1895 року — зі знаменитого сеансу братів Люмьєр. Кінематограф не стільки інформує аудиторію, скільки емоційно впливає на неї, захоплює її видовищем, навіює і збуджує екранними образами, дає повну ілюзію реальності. Значною мірою ці якості кіно переймає телебачення (від гр. tele — далеко, дослівно далеко бачити) як засіб, який передає на далекі відстані зображення динамічних об’єктів, одночасно відтворюючи звуки і зображення. Це створює ефект присутності, співучасті реципієнта в тому, що зображується на екрані. Телезображення відтворює і водночас інтерпретує дійсність. Тому повна об’єктивність
телебачення така сама ілюзія, як і кіно. Включеність глядача в те, що відбувається на екрані, об’єднує їх у спільноту. Важливо, що телебачення силою свого впливу викликає співпереживання, вболівання за долю країни, людства. Усі ми відчуваємо на собі і небезпеки, що їх приховує телебачення. Йдеться про формування стереотипів поведінки, мовних штампів,
стандартизацію мислення, надмірну розважальність і масовість.
Переваги телебачення, так само, як і його небезпеки, перейняв Інтернет. Йому за доволі короткий відтинок часу (кілька десятиліть) вдалося сформувати нову епоху в медійній культурі, змінити сам характер міжособистісної та масової комунікації, створити новий інформаційний простір, вплинути на всі соціальні інститути (економіку, фінанси, право,
управління, науку, освіту, культуру). Інтернет трансформував традиційні медіа (книгу, газету, журнал, кіно, радіо, телебачення, відео) і посприяв появі нових.

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
YaShKa111111
24.01.2022 23:19

ответ:

с луны ученый прихватил небольшой кусочек местной породы, который по ночам светился. как-то знайка случайно положил его вместе с магнитным железняком, и тогда в доме, где жил он и несколько других коротышек, начали твориться чудеса, виной которым невесомость. неунывающие жители попытались к ней приспособиться, даже приготовили обед. после того как выяснилась причина произошедшего, все вновь стали уважительно относиться к знайке. открыв прибор невесомости, коротышки принялись строить космический корабль, чтобы лететь на луну. в подарок лунным жителям они погрузили в ракету семена гигантских растений. пончика и незнайку решено было с собой не брать. поэтому они ночью накануне отлета пробрались в ракету, чтобы там спрятаться, но случайно нажали на кнопку пуска и улетели вдвоем. оказавшись на луне, коротышки надели скафандры и отправились исследовать ее поверхность. случайно незнайка провалился в тоннель и очутился внутри луны.

объяснение:

0,0(0 оценок)
Ответ:
Настя16764631
19.10.2021 07:18

ответ: а

плане́та (от греч. πλανήτες αστέρες — звезда) — небесное тело достаточно большой массы, движущееся по орбите вокруг звезды, в котором не происходят термоядерные реакции. среди астрономов существуют разногласия по вопросу о том, какие именно небесные тела следует относить к планетам. 

массы и размеры известных нам планет гораздо меньше, нежели у звёзд. только одна из планет солнечной системы — юпитер — приближается по этим характеристикам к звезде-карлику. 

звезда́ (ср. лит. žvaigždė) — небесное тело, по своей природе сходное с солнцем, вследствие огромной отдалённости видимое с земли как светящаяся точка на ночном небе. звёзды представляют собой массивные самосветящиеся газовые (плазменные) шары, образующиеся из газово-пылевой среды (главным образом из водорода и гелия) в результате гравитационного сжатия. температура вещества в недрах звёзд измеряется миллионами кельвинов, а на их поверхности — тысячами кельвинов. энергия подавляющего большинства звёзд выделяется в результате термоядерных реакций превращения водорода в гелий или гелия в углерод, происходящих при высоких температурах во внутренних областях, у отдельных, редко встречающихся звёзд, в ходе других процессов. звёзды часто называют главными телами вселенной, поскольку в них заключена основная масса светящегося вещества в природе..  

разница между ними примерно такая же, как между солнцем и землей. звезды - это небесные тела, в общем подобные нашему солнцу:  

гигантские газообразные шары с высокой поверхностной температурой - от 2000 до 4 - и еще более высокой в центре. по всей вероятности достигающей нескольких десятков миллионов градусов. массы звезд велики, обычно они в несколько сот тысяч раз больше массы земли, тогда как планеты - это тела сравнительно малой массы и небольших размеров. однако принципиальное различие между планетой и звездой заключается в том, что звезды светятся, в то время как планеты являются темными телами. планеты видимы только тогда, когда их освещает какое-нибудь другое тело, например в нашей системе - солнце. 

звезды светятся в результате определенных процессов, которые происходят в их недрах и которые мы называем ядерными реакциями (в планетах эти процессы не возникают или происходят в малом масштабе) . во время этих процессов легкие элементы, главным образом водород, превращаются в тяжелые. при этом выделяется огромное количество энергии в виде коротковолнового излучения, которое мы называем светом. непрерывному выделению большого количества энергии звезда сохраняет высокую температуру, обеспечивающую дальнейший процесс реакции, выделяющей новые количества энергии. таким образом, звезды светят в течение миллионов и даже миллиардов лет, почти не изменяясь.

0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота