Матерщину к нам принесло ордынское иго. Но эта теория исключается, так как в летописях просматривается мат задолго до появления татаро-монголов.
II. Не поверите - но оккультизм. И не только в русском языке. Но про русский поподробнее можно почитать тут.
III. Русский всемогущий мат имел некогда несколько значений, и, в последствии вытеснения одного значения - другим, появились ругательства.
И все-таки мат, в своем словообразовании, имеет славянские и индоевропейские корни. Тому служит подтверждение трех наших невероятных столпов, от которого и разошелся мат, каким мы его знаем сегодня: праславянское jebti (означавшее бить), huj (родственный слову хвоя, кстати) — дословно - хвоинка, и pisьda — собственно, мочеиспускательный орган. Наш матершинный лексикон подразделяется так же на три группы: а) обозначающие мужские и женские половые органы и обозначающие совокупление; б) переносящие значение половых органов и полового акта на человека как на предмет называния; в) в очень огрублённом виде заимствования из «культурной речи» (педераст, например). Ну а функция мата, и почему люди поняли, что эти слова - плохие, как мне думается, вам и так понятно. :)
Объяснение:
Специально порылась в инете
Японія — країна найбагатшої культури, неосяжних знань, численних відкриттів, дивних традицій. Книга віршів для будь-якого японця — джерело життєвої сили й духовного збагачення, необхідного, як повітря й сонце (у такий іб відбувається в Східній Азії спілкування "від духу до духу").
Особливе місце в ліриці японців займає пізніший за часом виникнення жанр хайку (або хоку), що є ніби усіченим танка.
Один із кращих постів, що працювали в жанрі хайку, — Мацуо Басьо (1644—1694). Басьо перетворив хайку, що буквально означає "гумористичні вірші", на серйозний жанр пейзажної лірики. Його поезія, наповнена глибоким філософським змістом, пильною увагою до внутрішнього світу, прагненням проникнути вдушу явищ природи, вирішує проблеми пізнання дійсності з позицій любові дожиття й людини. У творчості Мацуо Басьо здобули високе звучання події щоденного життя людини.
Одного разу під час дощу поет вертався з міста додому через л ісову хащу й побачив на дереві крихітну мавпу, яка благально дивилася на нього, вона промокла й не знала, куди подітися від дощу. Басьо "позичив" їй свій плаш до ранку. А повернувшись додому, написав про це хайку: Перший осінній дощ, І мавпа хоче Маленький солом'яний плащ.
Вражають своєю несподіванкою й такі рядки: Місяць, померкни. Акеті про свою дружину Розповість.
Объяснение:
