Test d Choisissez une bonne variante :
1.
Les filles d'Anne Bernard montrent leur appartement à Peter Smith.
c leur
B lui
A les
le salon et les chambres.
2.
Mon ami français vient chez moi ... juillet.
Cau
B en
A à
3.
Anne, vous
A avez, ont, a
combien d'enfants ?
B as, ai, a
J'... deux filles, qui
C avez, ai, ont
quinze
4.
touristes dans les rues de Paris.
Il y a beaucoup
A des
B de
C d'
5.
La façade ... bureau d'architecte où travaille Anne est très belle.
A de la
B de
C du
6.
Tu regardes le plan des rues de Paris ?
Oui, je ... regarde pour trouver la rue où habite mon amie.
A le
B la
C les
7
Il connaît ... les rues de Moscou ?
ville.
Non, mais il connaît
les bo
A tous, toutes
B toutes, tout
C toutes, tous
Choisissez un bon adjectif possessif.
Réécrivez le texte à la troisième personne.
Catherine Legrand nous narle di​

Алгори́тм (латинізов. Algorithmi за араб. ім'ям перського математика аль-Хорезмі) — набір інструкцій, які описують порядок дій виконавця, щоб досягти результату розв'язання задачі за скінченну кількість дій; система правил виконання дискретного процесу, яка досягає поставленої мети за скінченний час. Для візуалізації алгоритмів часто використовують блок-схеми.

Для комп'ютерних програм алгоритм є списком деталізованих інструкцій, що реалізують процес обчислення, який, починаючи з початкового стану, відбувається через послідовність логічних станів, яка завершується кінцевим станом. Перехід з попереднього до наступного стану не обов'язково детермінований — деякі алгоритми можуть містити елементи випадковості.

Поняття алгоритму належить до підвалин математики. Обчислювальні процеси алгоритмічного характеру (як-то арифметичні дії над цілими числами, знаходження НСД двох чисел тощо) відомі людству з глибокої давнини. Проте, чітке поняття алгоритму сформувалося лише на початку XX століття.

Часткова формалізація поняття алгоритму розпочалася зі спроб розв'язати задачу розв'язності (нім. Entscheidungsproblem), яку сформулював Давид Гільберт у 1928 р. Наступні формалізації були необхідні для визначення ефективної обчислювальності[1] або «ефективного методу»[2]; до цих формалізацій належать рекурсивні функції Геделя-Ербрана-Кліні 1930, 1934 та 1935 років, λ-числення Алонзо Черча 1936 р., «Формулювання 1» Еміля Поста 1936 року, та машина Тюрінга, розроблена Аланом Тюрінгом протягом 1936, 1937 та 1939 років. В методології алгоритм є базисним поняттям і складає основу опису методів. З методології виходить якісно нове поняття алгоритму як оптимальність з наближенням до прогнозованого абсолюту. Зробивши все в послідовності алгоритму за граничних умов задачі маємо ідеальне рішення нагальних проблем науково-практичного характеру. В сучасному світі алгоритм будь-якої діяльності у формалізованому виразі складає основу освіти на прикладах, за подоби. На основі подібності алгоритмів різних сфер діяльності була сформована концепція (теорія) експертних систем.

По ЗСЭ (закону сохранения энергии)
максимальная высота будет в момент, когда вся кинетическая энергия перейдёт в потенциальную , то-бишь : Ек = Еп , где Еп = mgh 
отсюда h = Ек / mg = 200 / 0,5 *10 = 40 м

Т.к. полная механическая энергия не меняется в данной замкнутой системе , то на высоте 10 м будет и кинетическая и потенциальная энергия .
Полная механическая энергия - максимальная кинетическая,либо потенциальная энергия.
Ek max = Ek + Ep 
200дж = mv^2/2 + mgh
отсюда  v = sqrt( 2*(Ekmax - mgh )/m ) = 24,5 м/c