багата україна талантами, щедра на красу.у кожному регіоні — свої звичаї, обряди, пісні, ремесла. все це споконвіку створював народ — дарував незрівняну радість людям різних часів і поколінь.полтавщина, наприклад, славилася барвистими килимами та майстерними вишивками.косівщина — веселою керамікою та пухнастими ліжниками.майстри села петриківка дніпропетровської області славляться яскравим несподіваним розписом. петриківський розпис прославив ремесла україни. петриківський промисел — це історично складений, збережений і донині унікальний осередок народної творчості. у старовину місцеві майстри займалися не тільки декоративно-орнаментальним розписом. вони писали і сюжети картин, а ще вишивали, вирізували узори з паперу — робили витинанки.для виготовлення фарб майстри використовували натуральні барвники: соки трав, квітів, ягід, сажу, різнокольорові глини. змішувались барвники на жовтку яйця. ця техніка і досі є улюбленою в петриківці, тільки пігментами (барвниками)тепер тали акварель і гуаш.петриківка гарна своєю ошатно-святковою звучністю, яскравістю, чистотою барв, ритмічною побудовою орнаментів. улюблений колір — червоний. частіше заве його сполучають із зеленим — таке поєднання створює радісний настрій.отже, барвисті українські килими, кераміка, петриківські розписи є традиційними ремеслами україни.
Вообще-то он прав. Если один воспитатель за что-то ругает. а другой это же поощряет, то как это отразится на ребенке? Он не сможет сориентироваться, как же быть дальше. Воспитатели должны действовать сообща. А вот насчет единого точного подхода к ребенку - во Все воспитатели - люди, и у каждого может в силу характера или опыта иметься свой собственный подход, главное, чтобы это было во благо ребенку. Мы же в школах не всех учителей любили. Кто-то имел и свой подход к ученикам. И это не нарушало общую тенденцию в во воспитания и образования.
