ответ: В конце XVII — начале XVIII в. были предприняты экстраординарные меры по налаживанию его производства в степных условиях. Благодаря содействию русских и, вероятно, среднеазиатских мастеров, в Джунгарии было налажено собственное производство фитильных ружей и ружейной амуниции. В крупных производственных оружейных центрах трудились тысячи местных и иностранных мастеров и рядовых кочевников. В результате огнестрельное оружие получило широчайшее распространение даже среди рядовых джунгарских воинов.
Объяснение:
Зацікавлення Лесі Українки Північною Африкою випередили на довго її особисте перебування в Гелуані впоблизу Каїру в 1909-1910 роках. Вже в її популярній „Історії близького Сходу” присвячено багато уваги історії давнього Єгипту. Перешукуючи історичні джерела, вона натрапила на різні цікаві теми для літературного опрацювання. Так у поемі Сфінкс, написаній 24 липня 1900 р., Леся Українка відтворює походження славної скульптури невідомого „раба”, що приковувала увагу поетів і мислителів, які надаремне намагалися відкрити таїну Сфінкса, містичне ймення, таке „таємне, як сама потвора”.
Вже наступного дня, 25 липня 1900 р., написала Леся Українка іншу поему, Ра-Менеїс, присвячену „гордій єгипетській цариці, дочці фараонів”, що, не зважаючи на те, що була похована за повним єгипетським ритуалом, забальсамована й прикрашена коштовностями, — через випадок із її саркофаґом при перевезенні його „мусіла в землю вернутись” і безслідно пропала...
Поетка постійно цікавилася Єгиптом. В 1904 р. вона почала писати цикл під загальною назвою „Єгипетські барельєфи”. Одна з поем того циклю „Напис в руїні” подає дуже цікаву поетичну антитезу — прагнення невідомого єгипетського володаря жити вічно в написі на камені та втрату його імени для нащадків; „хто збив той напис, — чи сперечник-владар, чи просто час потужньою рукою”.
