Объяснение:
Гумані́зм епо́хи Відро́дження, Ренеса́нсний гуманізм, також класи́чний гуманізм — європейський інтелектуальний рух, що є одним з визначальних компонентів Ренесансу як історичної й культурної епохи, основною ідеєю якого було поліпшення людської природи через вивчення античної літератури.
Виник у Флоренції в середині XIV століття, існував до середини XVI століття; з кінця XV століття поширився на Німеччину, Францію, Нідерланди, Англію, і меншою мірою на Австрію, Швейцарію, Іспанію, Португалію, Польщу, Моравію, Богемію, Угорщину, Хорватію та інші країни.
Зародження гуманізму пов'язують з іменем поета й мислителя Франческо Петрарки (1304–1374). Гуманізм був насамперед тницьким рухом, що надавав першочергового значення літературі. Гуманістична освіта, на думку гуманістів, мала сприяти всебічному розвиткові особистості: знання мали поєднуватися з чеснотами, правдивий зміст з довершеною мовною формою, тож центральну роль в гуманістичній освіті мали відігравати літературознавство й мовознавство.
Важливою ознакою гуманізму епохи Відродження було відчуття приналежності до справді нової епохи, потреба відмежуватися від минулих століть. Це минуле, яке у той час почали називати Середньовіччям, відкидалося представниками гуманізму, як меншовартісне у порівнянні з античною епохою, яку гуманісти сприймали за взірець і бажану норму для всіх сфер людської діяльності. Чи не найголовнішою метою гуманістів було відродження прямого культурного зв'язку з античністю. Звідси випливала вимога до орієнтації на автентичні античні джерела, що знайшла своє лаконічне визначення в латинському вислові ad fontes (тобто «до джерел»).
Зміст
Что такое мотивация? Это стремление. Побуждение к действию. Но к чему и какое?
Чаще всего, когда мы говорим “мотивация”, мы имеем в виду положительную мотивацию, то есть, это стремление к чему-то. Это соответствует образу мотивированного человека, навязываемого нам обществом и медиа: некий вдохновленный счастливый оптимист, который берет и делает. Однако исследования показывают, что это только одна из форм мотивации человека. Но есть и другая, совершенно противоположная. О ней говорят редко… Гораздо чаще вообще не воспринимают как мотивацию. А зря.
а что тебя мотивирует
Есть 2 типа мотивации человека, или же 2 полюса одной метапрограммы мотивации: стремление к успеху (мотивация “к”) и стремление избегать неудачи (мотивация “от”).
Мотивация на успех
У такого человека есть желание получить что-то большее, чем то, чем он сейчас владеет. Когда он достигает успеха, желаемой цели, он получает удовольствие от того, что получил. Он точно видит то, к чему он хочет прийти; часто его вдохновляет даже сам путь.
Примеры мотивации
