1 Clothes help some people to feel like an individual.
2 Young people try to wear trendy clothes.
3 A jacket and rubber boots would be nice for spring and autumn.
4 People can choose what to wear on different occasions.
5 Her new red dress looks smart.
6 This hat matches your new coat.
7 I'd like to buy a new pair of leather gloves.
8 Let's present her with floral pajamas.
9 I've got a new pair of stylish striped trousers.
10 We go to school in a uniform.
11 Look, his new sweater is teriffic, isn't it?
12 Phil prefers to wear casual things( jeans, T-shirts)
13 We both prefer wearing T-shirts and jeans.
14 My mum does not wear high-heeled shoes.
15 She prefers comfortable clothes as she believes that a person must feel good in what he/she wears and that is all.
16 Sneakers are very comfortable shoes.
17 I hate walking in espadrilles.(слипоны)
18 In my opinion, the main thing about clothes is comfort.
19 She doesn't like the fact that his mates have
spiky hair, tattoos and piercing.
20 He has a good collection of clothes in his wardrobe.
21 Fashion is important for her because she likes to look cool and attractive.
22 T-shirts are more convenient than blouses.
23 I have a couple of bright dresses for parties or special occasions.
24 She thinks that to look clean and decent is more important
than being up to date with the latest fashion trends.
25 She always tries to keep her clothes and shoes neat.
26 These clothes don't fit him.
1 Oдежда некоторым людям чувствовать себя индивидуальностью.
2 Молодые люди любят носить модную одежду.
3 Куртка и резиновые сапоги будут хороши для весны и осени.
4 Люди могут выбирать, что надеть на разные случаи жизни.
5 Ее новое красное платье выглядит роскошно (шикарно).
6 Эта шляпка подходит к вашему новому пальто.
7 Я хотел бы купить новую пару кожаных перчаток.
8 Давайте подарим ей пижаму в цветочек.
9 У меня есть новая пара стильных полосатых брюк.
10 Мы ходим в школу в форме.
11 Посмотри, его новый свитер потрясающий, не так ли?
12 Фил предпочитает носить повседневные вещи( джинсы, футболки).
13 Мы оба предпочитаем носить футболки и джинсы.
14 Моя мама не носит туфли на высоком каблуке.
15 Она предпочитает удобную одежду, так как она считает, что человек должен чувствовать себя хорошо в том, что он/она носит и все.
16 Кроссовки очень удобная обувь.
17 Я ненавижу гулять в эспадрильях. (слипонах)
18 На мой взгляд, самое главное в одежде это комфорт.
19 Ей не нравится тот факт, что его приятели имеют
торчащие волосы, татуировки и пирсинг.
20 У него хорошая коллекция одежды в гардеробе.
21 Мода важна для нее, потому что она любит выглядеть круто и привлекательно.
22 Футболки более удобны, чем блузки.
23 У меня есть пара ярких нарядных платьев для вечеринок и особых случаев.
24 Она считает, что выглядеть чистым и опрятным важнее,
чем быть в курсе последней моды и придерживаться её .
25 Она всегда старается держать свою одежду и обувь чистыми и аккуратными.
26 Этa одежда на нём плохо сидит.Джордж Гордон народився в Лондоні в старовинній, але збіднілій дворянській родині. Гордон — друге особисте ім'я Байрона, дане йому при хрещенні і збігається з дівочим прізвищем матері. Батько Байрона, претендуючи на шотландські володіння свого тестя, використовував «Гордон» як другу частину прізвища (Байрон-Гордон), а сам Джордж був записаний в школу під таким же подвійним прізвищем. Його батько, Джон Байрон був офіцером британської армії, вдівцем. Від першого шлюбу у нього була донька Августа, яку виховувала бабуся, і її дружба з братом Джорджем розпочалася лише у 1804 р. батьки Байрона розлучились відразу після його народження. Джон Байрон, ховаючись від кредиторів, виїхав до Королівства Франція, де помер у віці 36 років. На той час Джорджу виповнилося лише 3 роки, тому він уявляв батька лише з розповідей близьких йому людей, але до імені батька ставився з повагою.
У десять років, після смерті двоюрідного дідуся, Байрон успадкував титул лорда та Ньюстедське абатство, старовинний маєток у графстві Ноттінгемшир (великому промисловому центрі Великої Британії). Саме тут Джордж став свідком жахливого визиску пролетаріату й виступів луддитів. Тоді, десятирічний Байрон так сильно закохався в свою кузину Мері Дафф, що, почувши про її заручини, впав у істеричний припадок. У 1799 році він вступив до школи доктора Глені, де пробув два роки і весь час лікував свою хвору ногу, після чого досить одужав, щоб надягати чоботи. У ці два роки він навчався дуже мало, зате прочитав всю багату бібліотеку доктора. Перед від'їздом в школу в Херроу Байрон знову закохався — в іншу кузину, Маргариту Паркер. «Години дозвілля» (1807) — перша, ще не цілком самостійна збірка віршів. Сатирична поема «Англійські барди і шотландські оглядачі» (1809) поклала початок теоретичній полеміці Байрона з реакційним романтизмом, якої він не припиняв протягом всього життя. Байрон суворо осуджував поетів так званої «озерної школи» за зраду прогресивних ідей, нещадно висміював потяг до середньовіччя, містики.
Літературну славу й світове визнання принесла Байрону перша пісня «Паломництво Чайльда Гарольда» (1812), написана під враженням подорожі до Королівства Португалія, Іспанії, Албанії, Греції, Османської імперії. Публікація цього поетичного щоденника знаменувала собою народження революційної течії в англійському романтизмі. Саме тут Байрон уперше заявив про свої симпатії до національно-визвольної боротьби поневолених народів і про свою ненависть до загарбницьких воєн. Для цього він використав традиційну на той час форму мандрів романтичного героя.
Повернувшись до Англії, Байрон бере активну участь у політичному житті країни, виступає в палаті лордів проти закону про смертну кару для луддитів та ін. Своє обурення реакційною політикою уряду, ідею неминучості народної помсти Байрон втілив у сатиричній «Оді авторам білля проти руйнівників верстатів» (1812), а також у віршах та епіграмах 1812—1816. У ці ж роки Байрон створює ліричні вірші, в яких тема кохання поєднується з волелюбними ідеями, а також цикл так званих східних поем («Гяур», «Абідоська наречена», 1813, «Корсар», «Лара», 1814, дещо пізніше — «Мазепа», 1818, та ін.), об'єднаних спільними настроями. В цих поемах особливо помітні суперечності світогляду Байрона — могутній протест поета-романтика проти ненависної йому дійсності і анархо-індивідуалістичні мотиви та песимізм. Настрої трагічної самотності, відчаю, нігілістичне заперечення можливостей суспільного прогресу особливо виявились у вірші «Пітьма» (1816), у філософській драмі «Манфред» (1817) та в деяких інших творах, написаних після другого вимушеного від'їзду Байрона з батьківщини внаслідок жорстоких переслідувань його панівними класами Великої Британії. Так звана світова скорбота Байрона виникла насамперед під впливом духовної кризи, пережитої поетом у зв'язку з крахом ідеалів Французької революції та реставрацією «старого режиму» в Європі після падіння Наполеона. Сила Байрона в тому, що він зумів перебороти свої вузько індивідуалістичні й песимістичні настрої і в громадсько-політичній діяльності та у найкращих творах залишився активним борцем проти реакції, за краще майбутнє народу. Цю силу він черпав у живому зв'язку з визвольними рухами сучасності. Навіть у найтяжчі для нього часи внутрішньої розгубленості Байрон вірний своїм демократичним принципам. У поемі «Шільйонський в'язень» (1816) він оспівав мужність швейцарського республіканця XVI століття Боннівара, створив бойовий гімн англійських луддитів — «Пісня для луддитів» (1816).
