Бывает красота внутренняя, красота души, и красота внешняя. Вот идёт человек, красивая фигурка, длинные волосы и ресницы. Все оборачиваются вслед. А как только открыл рот, красота сразу куда-то исчезает. Корявая речь, жаргонные словечки, узкий кругозор. И поговорить не о чем - ничего не знает, ничего, кроме себя, любимого, его не интересует. И сразу меркнет вся его красота.
Красота человека - это не значит, что он одет по последней моде в бутиках. Такой человек напоминает конфету в яркой обёртке. Сразу бросается в глаза и хочется тут же её попробовать на вкус. Взял в рот, а она не вкусная. Хочется выплюнуть. Так и человек. Начал с ним общаться, а он внутри пустой. Жаль, но его как конфетку не выплюнешь.
А есть конфетки без яркой обёртки, с виду простенькие такие и стоят не дорого. Но взял в рот - вкуснотища! Хочется съесть одну, другую, третью, оторваться невозможно. Так и люди. Не зря бытует мнение, что по одёжке только встречают, а вот провожают по уму. И обёртка - одёжка у человека не яркая и не модная, и сам обычной внешности, но у него такое одухотворённое лицо, так горят глаза. Он такой интересный собеседник, так увлекательно рассказывает, нет, не о себе, о других людях, о животных, о путешествиях. Хочется слушать его ещё и ещё.
Человек красив своими делами и поступками. Вот тут и раскрывается вся красота человеческой души. Той самой загадочной, русской души, которую уже столько веков не могут понять иностранцы. Только русские могут снять с себя последнюю рубашку, поделиться единственным куском хлеба и ничего не попросить взамен.
А русские женщины красивы не только внешне, но и душой. Все величие которой проявляется в трудные минуты. Одна из черт, характерных только русских женщин - сострадательность. Только они, дворянки, красавицы отправились за своими мужьями, сосланными в далёкую суровую Сибирь. Не зря многие иностранцы хотят жениться именно на русских женщинах.
Людське життя непередбачуване і швидкоплинне. Кожен з нас коли-небудь замислювався, чого ж він хоче досягти у житті. І найперша відповідь, яка приходить – хочу бути щасливим.
Та що ж таке щастя? Багато хто мріє про успішне життя, кар`єру, сім`ю, злагоду і довір`я… Та немало людей прагнуть просто грошей, багатства і влади – це також їхній вибір, і він має право на існування. Як на мене, щастя – це коли в тебе велика родина, лад і добробут у ній, твої близькі живі і здорові… Ось таке повинно бути щастя. Саме про нього я мрію.
Сенс людського життя, призначення людин на землі, її морально-етичний вибір – ці всі питання хвилюють кожного з нас. Ми всі робимо вибір. Для багатьох мрії так і залишаються мріями. Але ж над ними треба працювати, щоб вони втілилися у життя, а не загубилися у часовому просторі. У мене також є мрія, чи, можливо, мета у житті, до якої я прагну. Полягає вона у тому, щоб отримати гарну освіту, влаштуватися на хорошу роботу, створити власну родину і, нарешті, відреставрувати будинок, у якому я народилася і пройшло моє дитинство.
Не буду говорити, що не хочу багатства чи визнання. Кожен з нас мріє про краще життя. Але не хочу, щоб вони стали моєю єдиною життєвою метою. Адже найголвніше – залишатися людиною. Людиною, яка вміє співпереживати і співчувати, яка може безкорисливо до ншому. Також призначення людської істоти я вбачаю в тому,б щоб розвиватися. Звичайно, ми отримуємо освіту, але на цьому не слід зупинятися. Освіту треба продовжувати у вищих навчальних закладах, займатися самоосвітою. Недарма кажуть, що навчатися ніколи не пізно.
Але річ не лише в освіті. Я вважаю, що розвиватися потрібно і в інших галузях життя, мабуть, в усіх. Читати книжки класиків і сучасних авторів, слухати різну музику, знайти своє хоббі, адже воно також допомагає відкрити у собі щось нове, чомусь навчитися. Навіть у роботі за своєю спеціальністю необхідно вдосконалюватися. Недарма вчителів, медиків та фармацевтів кожні п`ять рокі відправляють на курси підвищення кваліфікації – так вони дізнаються про щось нове у своїй професії, поглиблюють і вдосконалюють свої знання. Як кажуть, немає межі досконалості…
Ще я, як і кожен громадянин нашої держави, мрію про мир і спокій у ній. Хочу, щоб моя країна була успішною і процвітаючою і буду намагатися прикласти до цьго всі зусилля. Адже я не усвідомлюю себе без моєї Батьківщини, і все, чого я хочу досягти у житті, пов`язане з нею.
Тож я прагну, щоб світ, у якому я живу, став кращим, прагну самореалізуватися та самовдосконалитися, знайти своє місце у ньому.
