сочинение
Объяснение:
Родина… Стоит только произнести это слово — я сразу представляю свой дом, родителей, друзей, любимый уголок природы, место, где хорошо и комфортно, то есть все то, что дорого мне и моему сердцу. От этого слова веет теплом и добротой. Родина – это не только то место, где ты родился и вырос, но и люди, окружающие тебя. У каждого человека свое понимание слова Родина. Н.И. Рыленков писал: Кто вправду любит Родину свою, Тому любовь глаза не затуманит, Тот свысока глядеть в чужом краю На любящих иную даль — не станет И с эти нельзя поспорить. Это нужно понимать и уважать. Действительно, человек впервые начинает осознавать, что у него есть Родина, и тосковать по ней, когда оказывается далеко от дома, где ему все чуждо и незнакомо. Появляется сильное желание вернуться туда, где тебе все мило и дорого, которое невозможно объяснить и передать словами, а можно только прочувствовать. Многие знаменитые люди: ученые, писатели, поэты – уезжали за границу на постоянное место жительства. Они, наверное, думали, что там обретут новый дом, и начнется другая жизнь. Вернуться назад их заставила тоска по Родине. Многим, к сожалению, не суждено было вернуться по политическим или иным причинам, но чувство тоски по Родине не покидала их всю жизнь и проявлялось в творчестве – стихах, рассказах, поэмах. Тем самым, внеся заметный вклад, в нашу поэзию и литературу. Вот, например, в творчестве И. Бунина постоянно темой раздумий и стихов была Россия. И таких примеров очень много. Темы Родины отражались в стихах Пушкина, Лермонтова, Ахматовой, Цветаевой, Гумилева, Есенина, Набокова, этот список можно продолжать почти до бесконечности. Моей Родиной является Россия. Я горд за то, что здесь я родился, вырос и живу. Я люблю свою Родину не только за силу и красоту, доблесть и славу, но и за людей, живущих в ней, за их ум, самоотверженность, трудолюбие, доброту и много другие качества. Я люблю ее за нашу природу, за огромное количество рек и озер, полей и лесов. Я просто люблю ее вопреки всему и, не смотря ни на что. Если мне кто-то скажет, что не любит свою Родину, я не поверю. Этого просто не может быть. Скорее всего человек еще не осознает этого. С течением времени он все переосмыслит и поймет, что Родина – частица его самого. К этому нужно придти, для этого нужно время. А самое главное – нужно не забывать: как бы не было хорошо в гостях, дома все равно лучше. Любите и защищайте свою Родину. И после поездок, обязательно возвращайтесь обратно.
Людське життя непередбачуване і швидкоплинне. Кожен з нас коли-небудь замислювався, чого ж він хоче досягти у житті. І найперша відповідь, яка приходить – хочу бути щасливим.
Та що ж таке щастя? Багато хто мріє про успішне життя, кар`єру, сім`ю, злагоду і довір`я… Та немало людей прагнуть просто грошей, багатства і влади – це також їхній вибір, і він має право на існування. Як на мене, щастя – це коли в тебе велика родина, лад і добробут у ній, твої близькі живі і здорові… Ось таке повинно бути щастя. Саме про нього я мрію.
Сенс людського життя, призначення людин на землі, її морально-етичний вибір – ці всі питання хвилюють кожного з нас. Ми всі робимо вибір. Для багатьох мрії так і залишаються мріями. Але ж над ними треба працювати, щоб вони втілилися у життя, а не загубилися у часовому просторі. У мене також є мрія, чи, можливо, мета у житті, до якої я прагну. Полягає вона у тому, щоб отримати гарну освіту, влаштуватися на хорошу роботу, створити власну родину і, нарешті, відреставрувати будинок, у якому я народилася і пройшло моє дитинство.
Не буду говорити, що не хочу багатства чи визнання. Кожен з нас мріє про краще життя. Але не хочу, щоб вони стали моєю єдиною життєвою метою. Адже найголвніше – залишатися людиною. Людиною, яка вміє співпереживати і співчувати, яка може безкорисливо до ншому. Також призначення людської істоти я вбачаю в тому,б щоб розвиватися. Звичайно, ми отримуємо освіту, але на цьому не слід зупинятися. Освіту треба продовжувати у вищих навчальних закладах, займатися самоосвітою. Недарма кажуть, що навчатися ніколи не пізно.
Але річ не лише в освіті. Я вважаю, що розвиватися потрібно і в інших галузях життя, мабуть, в усіх. Читати книжки класиків і сучасних авторів, слухати різну музику, знайти своє хоббі, адже воно також допомагає відкрити у собі щось нове, чомусь навчитися. Навіть у роботі за своєю спеціальністю необхідно вдосконалюватися. Недарма вчителів, медиків та фармацевтів кожні п`ять рокі відправляють на курси підвищення кваліфікації – так вони дізнаються про щось нове у своїй професії, поглиблюють і вдосконалюють свої знання. Як кажуть, немає межі досконалості…
Ще я, як і кожен громадянин нашої держави, мрію про мир і спокій у ній. Хочу, щоб моя країна була успішною і процвітаючою і буду намагатися прикласти до цьго всі зусилля. Адже я не усвідомлюю себе без моєї Батьківщини, і все, чого я хочу досягти у житті, пов`язане з нею.
Тож я прагну, щоб світ, у якому я живу, став кращим, прагну самореалізуватися та самовдосконалитися, знайти своє місце у ньому.
