даю
Перетворіть безособові речення на двоскладні. Підкресліть у них головні члени.
1. Пахло чебрецем, свіжою травою (А. Шиян). 2. Водою знесло дерев'яний міст.
3. Через стихію знеструмлено понад 40 населених пунктів. 4. Дмитрові хочеться
йти на футбольний матч. 5. Оксані дуже хотілося випити чаю.

К началу XX столетия исчерпал себя частнохозяйственный вариант рыночного саморегулирования. Идеи классического либерализма о невмешательстве государства в экономику пришлось оставить прошлой эпохе. Постепенно (с конца XIX в.) стала складываться смешанная рыночно-государственная экономика.
При содействии или активном участии государства формировалась инфраструктура индустриального общества, т. е. те базовые системы, которые обеспечивают все отрасли экономики и сами условия жизни общества: транспортная система — дороги, финансовая система — стабильная национальная валюта, энергетическая система — производство электроэнергии, социальная система — социальное страхование, образование, медицина и т. д. Важной сферой государственного регулирования становится антимонопольное законодательство и охрана природы.
Государство путем принятия законов и создания специальных органов государственного управления стало активно регулировать экономические отношения, устанавливая правила поведения на рынке для коммерческих банков и корпораций, мелкого бизнеса и индивидуальных предприятий, поставщиков и потребителей. Государство начинает активно участвовать в разрешении конкретных трудовых конфликтов между бастующими рабочими и капиталистами. Таким образом, государственное регулирование становится одним из важнейших факторов развития капиталистической экономики.

ПОРІВНЯННЯ ПЕЧОРІНА, ОНЄГІНА І БАЙРОНІЧНОГО ГЕРОЯ Порівняння Печоріна, Онєгіна і байронічного героя Євгеній Онєгін Пушкіна живе типовим для «золотої молоді» того часу життям: бали, ресторани, прогулянки Невським проспектом, відвідування театрів. Він виділяється із загальної маси аристократичної молоді. Автор підкреслює його «мріям відданість, дивність і різкий, холодний розум», честь, благородство душі. Онєгін не розчарувався у життя та інтересах світського товариства, йому імпонує політична та соціальна ситуація в Росії. Лермонтовський Печорін спочатку прагне світських задоволень, потім розчаровується в них, робить спробу зайнятися наукою, читати книги та байдужіє до всього. Герцен назвав Печоріна «молодшим братом Онєгіна». Печорін — це «Онєгін нашого часу, герой нашого часу»,— так сказав про нього Бєлінський. «Онєгін нудьгує, Печорін глибоко страждає.» Стан Печоріна є трагічнішим, він за натурою більш талановитий і чуттєвий. Це — сильна і вольова особистість, яка прагне діяльності. Та попри обдарованість і багатство духовних сил він, за його власним визнанням,— «моральний каліка». Його характер та поведінка сповнені протиріч. Протиріччя Печоріна, за визначенням Лермонтова,— «хвороба» покоління того часу. Печорін говорить: «Ціле моє життя було тільки ланцюгом сумних і невдалих протиріч серцю або розуму». З одного боку, Печорін — скептик, розчарована людина, з іншого,— у ньому є велике прагнення життя та діяльності. У ньому здоровий глузд бореться з почуттями, розумом і серцем. Свою увагу до жінок Печорін пояснює потребою честолюбства, але ми бачимо, що він здатний на глибоке кохання. За Онєгіним ми помічали те саме. Мета та сенс життя для Онєгіна мали свій філософський інтерес, але не стали основним питанням, як для Печоріна. Хто винен у тому, що Печорін перетворився в «розумну непотрібність», у «зайву людину»? Сам герой на запитання відповідає так: «У мені душа зіпсована світом», тобто світським товариством, у якому він жив і від якого утекти не зміг. «Моя безбарвна молодість протекла в боротьбі із собою та світом: кращі мої почуття, боячись насмішок, я ховав у глибині серця: вони там і померли.»У 20-ті роки ХІХ ст., роки Онєгіна, із дворянського вийшли декабристи. А Печорін — людина 30-х років, типовий герой свого часу.