Пошел я как-то в лес за грибами. Собрал целую корзину лисичек, подберёзовиков, боровиков и уже иду домой. Вдруг как хлынул дождик. И я осознал что я заблудился потому не мог понять в какую сторону идти из-за дождя. Хотел бы я достать зонт из под мышки, но вдруг осознал что забыл его дома, ведь с утра на небе не было и облачка. Дождь перешёл в ливень с грозой. Ветви деревьев из далека мне казались страшными руками которые так и хотели меня ухватить. Вдруг молния ударила в дерево поблизости от меня. Деревце в миг упало. Оно покрывалось ярким пламенем. Вдруг я открыл глаза и понял что это был лишь сон.
Марсель Дюшан заявив про своє ставлення до твору Леонардо, намалювавши на листівці-репродукції з Моною Лізою олівцем еспаньйолку, вуса і давши своєму твору назву «L.H.O.O.Q.» (На французькому фраза вимовляється як «Elle a chaud au cul», що можна перекласти приблизно як «У неї там гаряче»). Портрет - символ жіночності - придбав чоловічі риси, крім того, художник заявив: «She is a man». Ниспровергая священний образ, Дюшан ставить питання про співвідношення естетики і мистецтва. Протягом усього життя художник не раз повертався до цього питання і зробив 38 версій «L.H.O.O.Q.» різних розмірів і в різних техніках.
