Трагедія «Прометей закутий» давньогрецького драматурга Есхіла, життя якого припало на межу VI-V століть до нашої ери, і якого сучасники називали «батьком грецької трагедії» — один з найвідоміших творів митця.
Як і інші літератори Стародавньої Греції, у своїх творах Есхіл використовував міфічні сюжети. Це пояснюється тим, що у житті стародавніх греків міфи відігравали дуже важливу роль. У давньогрецьких міфах були зосереджені поняття про такі складні речі, як справедливість і зло, доля і людина, життя і смерть, в них були втілені нездійснені мрії людей, їх прагнення, сподівання, їх уявлення про навколишній світ, його походження, існування і майбутнє.
Прометей був одним з найбільш улюблених образів давньогрецьких митців. Міф про цього титана відображував історію розвитку людства в уявленні представників античних часів. За сюжетом цього міфу люди не могли ні говорити, ні думати, вони були кволі і не розуміли того, що бачили навколо. Прометей став першим, хто зглянувся на людство і почав
Іва́н Макси́мович Соше́нко (2 (14) червня 1807, Богуслав, Богуславський повіт, Київська губернія, Російська імперія — 19 (31) липня 1876, Корсунь-Шевченківський, Канівський повіт, Київська губернія, Російська імперія) — український маляр і педагог. Один із найближчих друзів Тараса Шевченка, взяв активну участь у його визволенні з кріпацтва. У 1832–1838 роках навчався в Петербурзькій академії мистецтв; з 1839 року — викладач малювання в Ніжинській, Немирівській (з 1846) і з 1856 київських гімназіях. Із збережених творів Сошенка відомі: «Портрет бабусі Чалого», «Жіночий портрет», «Хлопчики-рибалки», «Продаж сіна на Дніпрі» (1857); пейзажі; ікони.
Объяснение:
