Бкрелген сойлемдере сойлем мушелерiне талдау : Байырга заманда жерден тукпiрiнде адамдар бiр бiрмен сауда жургезген​

Весе́лка, також ра́йдуга, рідко радуга[1] (очевидно, від прасл. *radǫga < *radъ; форма з епентичним й пояснюється народно-етимологічним переосмисленням як похідного від «рай» і «дуга»)[2] — оптичне явище в атмосфері, що являє собою одну, дві чи декілька різнокольорових дуг, що гаються на тлі хмари, якщо вона розташована проти Сонця. Червоний колір ми бачимо з зовнішнього боку веселки, а фіолетовий — із внутрішнього.

Объяснение:

Весе́лка, також ра́йдуга, рідко радуга[1] (очевидно, від прасл. *radǫga < *radъ; форма з епентичним й пояснюється народно-етимологічним переосмисленням як похідного від «рай» і «дуга»)[2] — оптичне явище в атмосфері, що являє собою одну, дві чи декілька різнокольорових дуг, що гаються на тлі хмари, якщо вона розташована проти Сонця. Червоний колір ми бачимо з зовнішнього боку веселки, а фіолетовий — із внутрішнього.

Название рассказа точно передаёт ощущение, которое остаётся у читателя после знакомства с грустной историей Ионы Потапова.
Брат Чехова Александр Павлович, прочитав заключительную сцену рассказа, написал: «...В этом месте твоего рассказа ты — бессмертен».
Рассказ учит быть внимательным к людям, видеть человеческое страдание. Мы понимаем, что каждый из нас может оказаться в ситуации, когда ему потребуется доброе сочувственное слово, и может быть, доброта, которую мы сумеем проявить по отношению к другим, вернётся к нам в нужный для нас миг.